ЛІДІЯ ГОЛЕМБОВСЬКА

1953

Лідія Голембовська

Графік і живописець. Закінчила Київський художній інститут (1978; викладач Василь Чебаник), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1981; керівник Михайло Дерегус). Працювала у галузях книжкової ілюстрації, станкового графіки та живопису. Від 1976 ілюструвала видання  видавництв «Веселка», «Мистецтво», «Молодь», «Марка України», «Школа»; журнали «Малятко», «Радуга». Працювала провідним науковим співробітником Київської дитячої картинної галереї (1994–2003); одночасно викладачем Експериментальної школи книжкової графіки (1994–99); від 2003 – викладачем Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Учасниця республіканських, міжнародних художніх виставок від 1974 року. Пройшло вісім персональних виставок Голембовської. 

Твори зберігаються у фондах Міністерства культури України, музейних та приватних колекціях України та за кордоном. Лідія Сергіївна розробила та видала навчальний посібник «Декоративна інтерпретація академічних завдань з живопису» у 2014 році. 

Книги з ілюстраціями Лідії Голембовської:

• Шарль де Костер. Легенда про Уленшпігеля і Ламме Гудзака, про їхні пригоди героїчні, веселі та славетні у Фландрії та інших країнах. Роман. Київ, Веселка, 1979. 
• Іштван Чукаш. Цирк. Повість. Київ, Веселка, 1982. 
• Ладижець В. Листівки з Карпат. Вірші. Київ, Веселка, 1983. 
• Едмондо Де Амічіс. Серце. Записки школяра. Повість. Київ, Веселка, 1983. 
• Сюзанна Пру. Кароліна і дорослі. Повість-казка. Київ, Веселка, 1983. 
• Прокопенко І. Як Василько порозумнішав. Казки. Київ, Веселка, 1984.
• Міхаель Енде. Момо. Київ, Веселка, 1985.
• Астрід Ліндгрен. Роня, дочка розбійника. Повість. Київ, Веселка, 1987.
• Олекса Палійчук. Скільки дива! Київ, Веселка, 1987.
• Грицько Чубай. Скоромовка не для вовка. Київ, Веселка, 1990.
• Клара Біхарі. Золотоносне дерево. Київ, Веселка, 1990.
• Розумні рученята. Київ, Веселка, 1991.
• Івасик-Телесик. Українська народна казка. Київ, Веселка, 1992.