ВОЛОДИМИР ХАРЧЕНКО
1959
Український медіа-художник, поет, композитор. Член Національної спілки художників України. Автор оригінальної графічно-комп`ютерної техніки, яку він назвав “метаграфія”. Один із перших експериментаторів у міжгалузевих видах творчості, пов’язаних з візуальним мистецтвом, музикою, літературою в напрямках нет-арт, саунд-арт, медіа-арт.
Народився 20 березня 1959 року в Одесі в родині службовців. З 1964 року донині мешкає в Києві. Закінчив Київський інститут легкої промисловості (1983). Працював програмістом. Починаючи з кінця 1980-х почав створювати на комп’ютері художні твори, візуальні й звукові. Транслював в інтернет-мережі концерт “Homo soveticus” (1991), цифрову музику, створену за допомогою програмування, без використання музичних інструментів.
Чимало робіт Володимир виконав у традиційній техніці фотографії. Але основна його творчість виникла на основі фотографій, які стали основою подальшої цифрової обробки на комп’ютері. Це оригінальна графічна техніка, яку автор назвав “метаграфія”, тобто проміжна між фото і графікою. Цифрові метаграфії Володимира Харченко насичені складними асоціаціями й метафоричні. Вони вихоплюють з урбаністичного середовища суттєві моменти так, ніби відбувається справжній контакт індивідуального й суспільного.
Володимир брав участь у понад 40 виставках в різних країнах світу, серед яких Україна, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Словаччина, Польща, Латвія, Угорщина та ін. Метаграфії Харченко складали суттєву частину проекту “Цифрове подвір’я № 3” (2008 р., Амстердам, Нідерланди), створений групою українських митців “Г. В. Х.” (назва групи складається з перших літер прізвищ художників Голуб, Вишеславський, Харченко). Неодноразово брав участь у міжнародній виставці електрографіки “Матрікс”(Будапешт, Угорщина), де отримав високу оцінку західних мистецтвознавців (2012-2017). Літературній творчості художника, як і візуальній, притаманні ліризм, філософічність, афористичний лаконізм. Пісні, вірші та проза публікувалися в журналах України, Білорусі, Росії, Німеччини.