ОЛЕКСАНДР МИНКА
1938–2001
Олександр Минка
Олександр Федорович Минка народився в 1938 році у селищі Новотроїцьке Донецької області. Закінчив Дніпропетровське художнє училище, потім Київський державний художній інститут. Ще на студентській лаві, у складі авторського колективу працював над створенням діорами з історії Корсунь-Шевченківської битви. З 1964 року і до останніх років життя приймав активну участь у художніх виставках в Україні та за її межами: десять персональних виставок, понад 70 колективних. Член Спілки художників СРСР з 1980 року.
Його твори зберігаються у картинній галереї Ізмайлово, Симферопольському, Херсонському, Черкаському, Чернігівському, Донецькому художніх музеях, художньому музеї міста Караганда, Лубенському крайознавчому музеї, в посольствах України в різних країнах, в Адміністрації президента США, в приватних колекціях США, Канади, Китаю, Японії, України, Росії, Казахстану. У 2000 році у Національному Художньому музеї України пройшла його персональна виставка.
У чому секрет привабливості творів Олександра Минки? Як не парадоксально, та напевно саме у постійній непостійності. Не зважаючи на моду та кон’юктуру, він все життя працював у класичній традиції пейзажного живопису, суворо дотримуючись законів цього жанру – і, в той же час, їх не помічаючи: для нього не існувало іншого закону, крім того, який диктувала оточуюча природа та підказувало особисте відчуття кольору. І в результаті сьогодні ми маємо можливість насолоджуватися його пейзажами, які мовою кольору, тонких нюансів світла й тіні розповідають про глибокі емоційні переживання та роздуми автора.