СЕРГІЙ НЕЧИПОРЕНКО

1922–2014

Сергій Нечипоренко

Художник декоративного ткацтва, мистецтво­знавець, педагог. Закінчив Кролевецький художньо-промисловий технікум (Сумська область, 1941; викладачами були І. Дзюба, М. Дяченко, В. Маслов). Навчався у Всесоюзному інституті текстилю та легкої промисловості (Москва, 1947–50). У 1947–51 викладав у Київському художньо-промисловому училищі (за його участі відновлено відділи декоративного мистецтва). У 1951–79 роках працював старшим художником, начальником відділу декоративного ткацтва і килимарства Центральної художньо-експериментальної лабораторії Укр­художпрому; у 1990–2013 — викладачем, професором кафедри текстилю та моделювання костюма Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. 

Обіймав посади заступника голови секції народно-декоративного мистецтва (1970–95), голови Республіканської художньої ради з декоративного мистецтва (1980–92), а також членом закупівельної комісії (1970–95). Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1948 року. Персональні виставки Сергія Нечипоренка пройшли у Харкові (1978, 1992, 1997–98), Києві (1997, 2002, 2006–07, 2012), Чернігові (2012), селищі Качанівка Чернігівської області (2015–16). 

Завдяки комбінації ткацьких переплетень оновив виразність фактури декоративних тканин; за традиційними мотивами, притаманним певним регіонам України, створив понад дві тисяч зразків художнього ткацтва, зокрема панно, рушники, настільники, килими, налавники, серветки, декоративні тканини, що знайшли широке застосування в інтер’єрі. Кожна композиція вражає високим художнім смаком, красою та неповторністю. Удосконалив технологію українського ткання, запропонував власні орнаменти. Сприяв організації сучасного ткацького промислу на Київщині, Чернігівщині, Житомирщині й у Луцьку. Автор циклів «Вінок Кобзареві» (100 робіт) та «Мої Берегині» (50 робіт; 1997–2002). Розробив костюми для Черкаського українського народного хору. Уклав каталог «Ткацтво» (1978), альбом «Декоративні тканини» (2002), альбом-посібник «Декоративні тканини та килими України» (2005), книги «Український килим», «Мої Берегині» (обидві — 2007), «Українська вишивка», «Вибійка в Україні» (обидві — 2010). Окремі роботи Нечипоренка зберігаються в НМУНДМ, Національному музеї Т. Шевченка, Музеї історії Києва, Музеї видатних діячів української культури, Канівському музеї Т. Шевченка, Музеї історії ткацтва Чернігівщини (смт Козелець), Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» (Батурин).

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »