МЕЧИСЛАВ ПАВЛОВСЬКИЙ
1921–1989
Мечислав Павловський
Майстер гутного скла. У численних роботах Павловський виступає і як автор, і як виконавець. Він виготовляє вироби гутним способом, при якому свій завершений вигляд вони отримують ще в гарячому стані у скловарній печі. Такий спосіб здавна був відомий в Україні.
Мечислав Павловський народився 18 січня 1921 на Житомирщині в родині склодува. Підлітком він почав засвоювати склодувну грамоту на одному з заводів Київської області. Після закінчення Другої світової війни старший сержант запасу Павловський починає працювати на склозаводі №1, а потім на інших скляних підприємствах Львова.
На початку 1950-х років Павловський починає самостійну творчість. Він засвоює традиційні техніки формування, декору; знайомиться з колекціями скла у львівських музеях, прагне осягнути принципи роботи старих гутників.
Пошук — ось головне у роботі Павловського. У кожній з речей майстра проявляється своє ставлення до матеріалу, свій набір художньо-виражальних засобів, своя система образних уявлень.
Пластичність — одна з унікальних якостей скла, яке, на думку майстра, має гнучкість чи не живої істоти. Для усього створеного гутником Павловським за багато років характерні найбільш природні для скла форми кулі і краплі. Звідси у його творах округлість форм і м’який, плавний силует. Свої вироби майстер урізноманітнює несподіваним поєднанням пропорцій, кольором, декором.
З початку творчої діяльності Павловський працює і над побутовим посудом, і над фігурними посудинами, і над дрібною пластикою. Виробів багато, але основне місце серед них займає утилітарний посуд. Фігурний посуд, що здавна існував в Україні, — улюблений жанр Павловського. Поетичне уподібнення форми посуду ведмедю, барану, козлу, птиці, рибі — характерне як для раннього періоду творчості майстра, так і для виробів останніх років. Склодув уникає натуралізму, прагне до лаконічності та головну увагу зосереджує на декоративному відображенні реальних форм.
Книги про Мечислава Павловського:
