МИХАЙЛО САПОЖНИКОВ
1871–1937
Михайло Сапожников
Український художник-символіст. Народився 27 вересня 1871 року в Саратові. Був тринадцятою дитиною у родині. Після закінчення у 1890 році Саратовського Олександро-Маріїнського реального училища, за фінансової підтримки місцевих купецького й міщанського товариств, вступив до Імператорської Академії мистецтв. Одразу після її закінчення у 1895 році Михайло Сапожников отримав призначення до міста Павлоград. Тут він викладав у місцевій жіночій гімназії, а у вільний час займався живописом. У 1908 році переїхав до Катеринослава, де жив і працював до своєї смерті у 1937-му.
Митець займався просвітницькою і педагогічною діяльністю, брав участь як експонент у місцевих художніх виставках; як член художньої комісії Катеринославського наукового товариства викладав на художніх курсах, виступав одним з ініціаторів створення й відкриття навесні 1914 року художнього музею. Першою експозицією, яка репрезентувала місцевий мистецький осередок, стала саме масштабна персональна виставка Михайла Сапожникова 1926 року. Зараз у Дніпровському художньому музеї зберігається спадок митця: 270 творів живопису й графіки.
Визначні роботи символістського спрямування, що об’єднані у дві серії по дванадцять картин: Серія №1 «Досвітні видіння» (створена до 1917 року) та Серія №2 (до 1926-го). Твори були створені під враженням від революційних подій, Першої світової війни та визвольних змагань в Україні. Світ символістського живопису Михайла Сапожникова сповнений загадок і нерозкритих таємниць. Митець художньо опрацьовує вічні категорії добра і зла, світла і мороку; розмірковує про життя і смерть, вічність і тлінність.