УЛЯНА ЯРОШЕВИЧ
1949
Уляна Ярошевич
Переосмислення та оригінальна інтерпретація кращих здобутків гончарного ремесла у поєднанні з яскраво індивідуальною манерою і сміливим експериментом характеризують творчість відомого майстра кераміки Уляни Ярошевич.
Народилася вона 10 березня 1949 року в с. Нижанковичі Старосамбірського району на Львівщині. У 1965—1969 роках навчалася у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (відділ художньої кераміки). У 1969—1974 роках навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (відділ художньої кераміки). У 1974 році вперше представляє свої роботи на виставках. У 1987 році представляє свої роботи на Міжнародному конкурсі кераміки в м. Фаенца (Італія).
Уляна Ярошевич віртуозно володіє технікою гончарного кола, що визначає пластичне вирішення її творів. Декоративні композиції, здебільшого антропоморфні чи зооморфні фігури, вона монтує з численних великих та дрібних порожнистих об’ємів. У ряді робіт традиційний за формою посуд стає основою для ліпленого чи мальованого декору, іноді цілих сюжетних сцен. Виразність пластики підкреслюється характерним при точінні на колі рельєфом поверхні черепка.
Ранні твори художниці вирішуються монохромно. Композиційне багатство визначається складністю конструкції, яка активно розгортається у просторі, немов би затягуючи його у заглибини і отвори. Згодом автор шукає шляхи ефективного поєднання пластики з поліхромним декором, який будується на основі інтерпретації елементів традиційного геометричного орнаменту. Барвисті смуги охоплюють наповнені, переважно кулевидні форми. їх динамічний рух зливається в химерний декоративний рисунок, що постійно змінюється під час огляду композиції. Чіткий графічний контур та архітектонічно продумана конструкція надають роботам художниці монументальності. Поряд з цим, в них відчувається яскраво виражене декоративно-ігрове начало. Мозаїка теплих кольорових тонів визначає мажорний емоційний лад.
Поступово Уляна Ярошевич відходить від геометрично правильного аскетизованого розпису, трактує геометричні мотиви більш експресивно, розковано. Барвистий малюнок уже не вкриває повністю порожнисті об’єми, а концентрується в окремих, композиційно визначених місцях. Використання матової, фактурної, а не блискучої поливаної поверхні черепка сприяє повнішому виявленню специфіки матеріалу.
У своїх роботах Уляна Ярошевич відображає буденні речі та явища, які у процесі творчого переосмислення одержують нові мистецькі та естетичні якості, повстають перед глядачем у вигляді оригінальних декоративних композицій. Глибинний зв’язок з традиціями, часто навмисно акцентовані риси архаїки, підкреслена рукотворність і внутрішня теплота надають її творам неповторного емоційного забарвлення. Синтезуючи традиційні прийоми формотворення і декорування, поєднуючи їх з сучасним світобаченням та образним мисленням, художниця знаходить свій, яскраво індивідуальний шлях у мистецтві.