СЕРГІЙ ЄРЖИКОВСЬКИЙ
1895–1989
Сергій Єржиковський
Художник і педагог. Народився 23 березня 1895 року у Вільнюсі. У 1928 році за дипломну картину “Дроворуби” Єржиковський здобув звання художника та відрядження за кордон, яке в ті часи, залишилось на папері. Цією роботою завершилося навчання в Київському художньому інституті (нині НАОМА) у майстерні Федіра Кричевського. А розпочиналося воно майже за 20 років перед тим у Вільнюсі у приватній школі-студії і було перерване Першою світовою війною, на яку юнак пішов добровільно. За своє життя Єржиковському довелося бути учасником трьох воєн — Першої світової, громадянської, Другої світової. І це помітно вплинуло на формування його творчої особистості. З часом жанр портрета став одним із провідних у творчості Сергія Єржиковського. Художник малював колгоспників, робітників, діячів культури. Ще у довоєнні роки митець зробив два портрети відомого співака Донця М. І. У портретах відтворював душевні стани та індивідуальні характери.
Упродовж життя Єржиковський активно займався педагогічною діяльністю. Працював викладачем у Київській художньо-індустріальній школі (1929–1931), Харківському поліграфічному (1931–1935) та художньому (1933–35) інститутах; у Київському художньому інституті (1935–1941, 1946–1969): від 1947 — професор кафедри живопису і композиції.
Від 1928 року брав участь у мистецьких виставках. Заслужений художник України (1985). Член Спілки художників України (1938). Для творчості Сергія Єржиковського характерні риси центральноєвропейської живописної школи. Основна галузь — реалістичний жанровий живопис. Автор сюжетно-тематичних картин на історичну тематику, батальних творів, жанрових полотен, ліричних пейзажів.