Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

АДАЛЬБЕРТ ЕРДЕЛI

1891–1955

Адальберт Ерделі

Адальберт Ерделі

Навчався у 1911–1915-у роках у Будапештській Академії мистецтв, у 1922–1926-у роках в Мюнхені, з 1926-о – в Ужгороді. У 1927-у заснував разом із Йосипом Бокшаєм Ужгородську художню школу, у 1931-у – Товариство діячів образотворчих мистецтв у Підкарпатській Русі. У 1929–1931-у роках жив і працював у Парижі, де і познайомився з імпресіонізмом і фовізмом, брав участь у виставках разом з А. Дереном, П. Боннаром, Дюфі, А. Матіссом. У 1945–1955-у роках викладав малювання в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.

Адальберт Ерделі був улюбленцем Імре Ревеса, Бела Івані-Грюнвальда, працював у знаменитій Кечкеметській художній колонії. На початку шляху і в зеніті слави, мандруючи по європейських столицях чи живучи безвиїзно в Закарпатті, Адальберт Михайлович ніби ненавмисне, не прикладаючи до того ніяких зусиль, опиняється в самому центрі художнього життя. Критика до нього постійно уважна і майже завжди прихильна. Значну кіль­кість його робіт закуповує Празька національна галерея та ряд інших значних європейських музеїв та зібрань. Його бачення людей, краєвидів, “мертвої” природи, його мистецтво були, по суті, перетворенням живого життя в легенду, в дивовижний світ, по-чарівливому осяяний його талантом.

Для Ерделі дуже характерна рано пробуджена воля до розв’язання гранич­но ускладнених живописних завдань і вибір мотивів, що під силу тільки справ­жнім віртуозам. Із натюрмортом “Склянки з водою” (1921) в мистецтво Ерделі входить один із його найулюбленіших мотивів. І тоді, в молодості, і через ба­гато років по тому він із дивовижною постійністю пише воду — воду, налиту в склянки, у високі чари, в круглі скляні вази. Кожен живописець знає: мож­ливо, й немає в мистецтві натюрморту важчого завдання, ніж зображення во­ди, її прозорості, перемінливого життя світла, відображеного й переломленого в воді. І предивна легкість, з якою він розв’язує завдання, що стояли перед ним у натюрмортах “з водою” (“Натюрморт”, 1938; “Натюр­морт з яблуками”, 1939; “Натюрморт”, 1947; “Натюрморт з червоною чаш­кою”, 1950 тощо).

Джерело мистецтва Ерделі — образ рідної землі, що ще з молодих літ назавжди заполонила художника, і глибоко осмислений патріотичний обов’язок. Природа Закарпаття, саме повітря якої, здається, вчить і виховує живописців, рідний на­род — його боротьба за краще майбутнє, його життєвий устрій, його традиції, його мистецтво — все це й лягло в основу ерделівського живопису, стало живильним середовищем.

Книги про Адальберта Ерделі:

  • Адальберт Ерделі. Альбом. Київ, Мистецтво, 1972.
  • Адальберт Ерделі. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1981.
  • Адальберт Ерделі. Твори з приватних збірок. Каталог. Київ, 2006.
  • Адальберт Ерделі. Альбом. Ужгород, Видавництво Олександри Гаркуші, 2007.
  • Іван Небесник. Адальберт Ерделі. Львів, Мс, 2007.
  • Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина. Київ, Грані-Т, 2011.
  • Адальберт Ерделі. IMEN. Літературні твори, щоденники, думки. Ужгород, Видавництво Олександри Гаркуші, 2012.

Українські художники

Всі художники
'
Share This