Київ, 2019. 424 сторінки.

У монографії висвітлено розмаїття мистецьких та літературних новацій в Україні 20–30 років, що можна вважати добою українського модернізму. Варіативність трактування європейських модерністських напрямків українськими літераторами та митцями подається на матеріалах журналів та альманахів, що виходили друком у першій половині ХХ століття. Авторка пропонує докладніше ознайомитися з рисами творчості таких відомих українських літераторів як М. Семенко, В. Поліщук. А. Чужий. К. Буревій, літературними журналами «Нова генерація», «Авангард», «Літературний Ярмарок», а також із творчим доробком митців О. Екстер, О. Богомазова, В. Пальмова, В. Єрмилова, М. Бойчука. Увазі читача пропонується огляд новаторських тенденцій в українському театрі, сценографії та кінематографі у 20–30 х роках ХХ століття. Авторка розмірковує про схожість тоталітарних естетичних програм у нацистській Німеччині та Радянському Союзі і соцреалізм як складову тоталітарної культури. Прагненням віддати шану українській інтелігенції, що її винищувала радянська система, є відомості про перші роки репресій в Україні та спогади Соловецьких в’язнів. В додатках авторка подає уривки зі статей, приклади візуальної поезії та прози українських поетів та пародійне віршування. Тираж 300 примірників.