Київ, Веселка, 1987. 232 сторінки.

Восени двори в грузинських селах аж яріють від золотих кукурудзяних качанів. Лущити їх сходиться вся родина. Отоді баба Маріам, що їй сто або й більше років, починала казку. Звичайно ж, про бідного парубка, який ішов світ за очі шукати долю, або про дівчину-сироту — вона вміла все робити, отож і трапився їй щонайкращий лицар. Та не забуває стара Маріам і про зажерливих панів, вередливих і дурних панночок. В соціальній казці люди завжди висловлювали свою ненависть до визискувачів і любов до борців за народне щастя. Навіть казки про звірів, так званий тваринний епос, є не що інше, як картини людського життя, передані алегоріями — образами тваринного світу.
Діти, звичайно, завжди чекають, поки настане черга чарівних казок — малята-бо понад усе люблять помріяти, перенестися думкою в далекі світи. Чарівна казка дає можливість урізнобарвити фантастичний сюжет, розкрилює уяву: малята можуть поставити на місце героїв самих себе, а відтак покарати кривдника, захистити знедоленого. Хоч який багатий світ чарівної казки, хоч які вигадані образи й пригоди, в центрі твору завжди стоїть земна людина, і їй притаманні найкращі риси народного характеру: працелюбність, вірність, бажання плекати й захищати рідну землю. Грузинський народ впродовж століть щоденно сполучав мирну працю з вимушеною битвою: йдучи в поле, грузин брав не тільки косу, а й меча, бо щохвилини можна було сподіватися ворожої навали. Тому й грузинське привітання «гамарджоба!» означає: «Перемоги тобі!», а один з найулюбленіших героїв казки — мужній воїн-юнак.
В грузинських казках чимало східних елементів: тут діють деви й дракони, героїні казок взуваються в залізні постоли і, взявши в руки залізну палицю, йдуть визволяти з неволі брата чи коханого — як у перській чи арабській казці. Та в основі своїй грузинські казки самобутні, в них відображено життя саме цього волелюбного кавказького народу, який протягом всієї історії боронив свою свободу й виповів цю славу в перлині світової літератури — поемі «Витязь у тигровій шкурі», героїчному епосі й народній творчості, а найперше — у казках. Упорядкування Грицька Халимоненка. Художник Вадим Ігнатов. Тираж 100000 примірників.