КОСТЯНТИН БОГАЄВСЬКИЙ
1872–1943
Костянтин Федорович Богаєвський народився 25 січня 1872-о року в родині дрібного чиновника Ф. Богаєвського, а від восьми років виховувався в домі багатого городянина І. Шмітта. Малювати він почав у дитинстві і першим своїм наставником у мистецтві вважав феодосійського художника А. Фесслера, послідовника й учня І. Айвазовського. У 1891-у році Богаєвський вступає до Петербурзької Академії художеств і навчається в пейзажній майстерні професора А. Куїнджі. Скінчивши академію у 1897-у році, Богаєвський повернувся до Криму й кілька років прожив у Бахчисараї. 1902-о року на “Весняних виставках” Академії з’явилися його перші твори.
Художній образ, створений Богаєвським у його ранніх творах,— це легендарна країна Кіммерія — сувора, похмура, безрадісна, про яку вперше в мистецтві повідав старогрецький поет Гомер. Сама природа й історія східного Криму становила для митця невичерпну скарбницю тем та сюжетів. Печерні міста Бахчисарая, полинові горби Коктебеля, величні скелі Кара-Дагу, солончакові степи Керченського півострова, старовинні будови Феодосії та Судака були незмінними елементами його картин-фантазій про таємничі палаци (“Замок біля моря”, 1903), загадкові міста (“Старий Крим”, 1902), незвідані місця (“Пустеля. Казка”, 1903).
У 1905-у році Богаєвського забрали на дійсну службу до армії. У 1908-у році художник рушає в мандри по Італії, його похідний альбом заповнюється малюнками, виконаними з вишуканістю й великим артистизмом.
Притаманний митцеві потяг до світу фантастики, який проявляється то в мріях про минуле, то в творах казкового чи символічного плану, прагнення до декоративності, “стилю” привернули до нього увагу представників об’єднання “Мир искусства”. 1910-о року після багатьох наполегливих запросин він стає учасником виставок цього товариства. Та саме в той час, досягнувши визнання й успіху, Богаєвський переживає гостру творчу кризу. Багато з написаного у 1912—1913 роках митець знищує, а скоро зовсім залишає роботу. Повернувся до творчості він лише в 1920-і роки.
На початку імперіалістичної війни художника мобілізували до армії й він перебував на службі в Севастополі. На початку 1921-о року він стає учасником комісії по виявленню й державному облікові художніх цінностей, одержує завдання від Кримського відділу по охороні пам’ятників мистецтва змалювати історичні споруди Феодосії, Судака, Алупки, Ялти, чим і займається протягом багатьох років. У народній художній студії, організованій при галереї імені І. Айвазовського у 1922-у році, він веде майстерню живопису, а пізніше бере активну участь у створенні малювальної школи і в діяльності галереї.
У 1923 році Держвидавом було випущено альбом автолітографій Костянтина Богаєвського, що користувався успіхом і у нас, і за кордоном. Змістом малюнків альбома є фантазії про Кіммерію, у них закладена глибока філософська думка художника, який веде розмову про минулі віки.
1930-і роки стають для Богаєвського періодом великого творчого піднесення і пошуків не тільки нових форм живопису, але й нових тем. Щоб краще зрозуміти сучасну дійсність, митець їде в промислові центри країни — на Донбас, до Маріуполя, Баку, на Дніпробуд. Понад тринадцять монументальних краєвидів написано художником на тему “Дніпробуд”.
Протягом 1930-40-х років Богаєвський пише свої найзначніші кримські краєвиди, в яких примушує нас побачити велич природи, відчути її грандіозність. Героїчний образ природи, створити який художник прагнув усе життя, дістає в його творчості останніх років найповніше вираження. Краєвиди Богаєвського — це наслідок кропіткого пошуку композиції, кольору, образу. Натура була основою в творчості майстра, головним об’єктом вивчення.
Восени 1941 року гітлерівці зайняли східний Крим, настали тяжкі дні окупації, під час якої Богаєвський усамітнився в своїй майстерні. У 1943 році він трагічно загинув.
В особі Богаєвського природа східного узбережжя Криму знайшла свого правдивого художника, який зумів в історичних краєвидах втілити романтику минулого й велич сучасного, створити чудові за силою почуття й глибиною думки художні образи природи.
Книги про Костянтина Богаєвського:
- К. Богаевский. Автолитографии: Двадцать рисунков, исполненных на камне автором. Москва, Государственное издательство, 1923.
- К. Богаевский. Киммерия. Альбом. Москва, Советский художник, 1972.
- Костянтин Богаєвський. Альбом. Київ, Мистецтво, 1973.
- К. Богаевский. Альбом. Составитель Л. Ромашкова. Москва, Изобразительное искусство, 1979
- О. Воронова. Над Понтом Эвксинским. К. Богаевский. Москва, Советский художник, 1982.
- Р. Д. Бащенко. К. Ф. Богаевский. Москва, Изобразительное искусство, 1984.
- В. Манин. Богаевский. Москва, Белый Город, 2000.