ГРИГОРІЙ КУЗНЕВИЧ

1871–1948

Григорій Кузневич

Григорій Кузневич народився у селі Старе Брусно. Початкову освіту здобув у державній школі; різьбі по каменю навчався у місцевих каменярів. Відомий львівський архітектор Юліан Захаревич (1837-1898), побачивши роботи молодого Кузневича, виклопотав для нього стипендію для навчання у Львівській художньо-промисловій школі.

У Львові Кузневич працював також у майстерні скульптора Юліана Марковського (1846-1903). Таким чином, Кузневич став є співавтором пам’ятників Янові Кілінському у Стрийському парку (1895), Бартошеві Гловацькому у Личаківському парку (1906), співавтором скульптури у вестибюлі Галицької ощадної каси.

У 1899-1902 роках Кузневич навчається в Академії красних мистецтв у Римі у відомого художника Франческо Яковаччі (1838—1908) і скульптора Антоніо Аллегретті (1840—1918); також працював у майстернях відомого італійського скульптора Етторе Феррарі та польського скульптора Теодора Рігера.

У 1907 році після невдалої спроби отримати стипендію для навчання у Парижі скульптор вирушив до США. Працював у Нью-Йорку, Клівленді, Піттсбурзі, Елізабетпорті, Філадельфії; переважно оздоблював мости, віадуки, інші монументальні споруди, а для української діаспори – церкви і читальні.

Після Першої Світової війни Кузневич повернувся до рідного села. У Старому Брусні мав кількох учнів-каменярів, серед яких був і Григорій Галабурда.

З середини 1930-х років Кузневич займався виключно малярством. У 1947 році був виселений з рідного села в рамках операції “Вісла”. Багато робіт Григорія Кузневича не збереглися до нашого часу.

Статті про Георгія Кузневича:

Краса каменю: Фотографії надгробків Бруснівської каменярської школи