ЛЕОНІД МОГУЧОВ
1925–2014
Леонід Могучов
Український графік. Учасник Другої світової війни. Жив у Чернігові. З дитинства малював рідне місто. Навчався у Василя Бєляєва, художника Чернігівського драматичного театру ім. Тараса Шевченка.
Леонід Могучов обіймав різноманітні посади: 1949—66 (з перервами) — інженер-інструктор з морського моделювання у Військово-морському клубі ДТСААФ; 1956–59 — керівник судомодельного гуртка «Умілі руки»; 1959–60 — методист з образотворчого мистецтва Будинку народної творчості; за сумісництвом у 1959–66 — керівник ізостудії Палацу піонерів; 1965 — художник історичного музею; 1966–75 — механік; 1975–76 — художник заводу «Буддеталь»; 1976–92 — муляр, художник гуртово-роздрібного плодоовочевого комбінату; 1982–85 — художник художньо-виробничих майстерень.
Як майстер графіки Могучов остаточно сформувався на початку 1970-х років. За сприяння Миколи Глущенка Леонід Борисович у 1970-му відвідав Будинок творчості у Седневі.
Брав участь у виставках від 1950-х років. Персональні виставки пройшли у Чернігові у 1953, 1991, 2007 роках, посмертна у 2015-му. Роботи Леоніда Могучова позначені історичністю, конкретністю, оригінальністю мистецького задуму. Особливу увагу приділяв архітектурним пейзажам. Достовірно відтворив стару частину Чернігова, пошкоджені та зруйновані будівлі («Чернігів. Вид на площу ім. Куйбишева», «Чернігів. Вулиця Трудова», 1941–84; «Чернігів. Вид на П’ятницьку церкву», 1972).
Результатом мандрівок по Закарпаттю, Буковині, Поділлі стали малюнки та ескізи церков, маєтків, вітряків, фортець. Про митця знято документальний фільм «У всякого своя доля» (1991). Картини Леоніда Борисовича у 1992 році експонували на Всесвітньому форумі українців у Києві. У 1993–94-му митець із циклом робіт «Духовна спадщина України» відвідав Канаду: у 22-х містах (Монреалі, Оттаві, Торонто, Гамільтоні та ін.) проведено 44 виставки. Тоді ж став почесним членом Асоціації художників-акварелістів Канади і США (1994).
Могучов є автором більш ніж 8500 малюнків та ескізів архітектурних пам’яток: церков, маєтків, вітряків, фортець. Значна частина цих споруд нині втрачена, і за ескізами художника деякі з них були відновлені.