МИКОЛА ПОГРІБНЯК

1885–1965

Микола Погрібняк

Микола Погрібняк народився 5 грудня 1885-о року в селі Козацьке на Київщині (нині Черкаська область) у селянській родині. Після закінчення двокласної школи вступив у Миргородську промислово-художню школу, де навчався з 1903-о по 1908-й роки. Його вчителями були відомі художники Фотій Красицький та Опанас Сластіон, які й виховали у своєму учневі любов до українського народного мистецтва. У цей же час Погрібняк захопився ілюстративною графікою та брав участь в оформленні українського сатиричного журналу “Шершень”, який видавався у Києві (1906).

Після закінчення художньо-промислової школи Микола Степанович отримав звання вченого рисувальника та призначення в Катеринослав (нині Дніпропетровськ) на посаду викладача графічних мистецтв. У цьому місті художник і прожив усе життя. Він працював у різноманітних учбових закладах – вчив книжковій графіці та живопису.

У 1913-у році був обраний членом Катеринославської української літературно-артистичної спілки “Просвіта”. Фактично, Погрібняк стояв у витоків друку української книги на Катеринославщині. Як книжковий графік він ілюстрував майже усі видання письменників-просвітян (відомо більше 50 книг, у тому числі Олени Пчілки, Дмитра Яворницького тощо), а також журнали. Оформлював дешеві книжечки для народного читання. Для дітей не тільки малював, але й писав: “Державне видавництво України” видало 16 книг з ілюстраціями Погрібняка.

Художник був і одним з організаторів Катеринославського художнього музею, який відкрився у травні 1914-о року.

У 1919-у році разом з іншими майстрами Микола Степанович оформлював вулиці та площі Дніпропетровська плакатами з лозунгами “Дезертир – ворог Радянської влади”, “Допоможіть голодним дітям”, “Червона Армія не знає перепон”, “Засійся, чорна ниво, волею ясною”.

У 1927-у році художник приймав участь у київських та московських виставках, а також у Міжнародній виставці дитячої художньої літератури у Парижі. Його книга “Посуд” отримала високу оцінку жюрі. З 1929-о року Погрібняк бере участь у всіх виставках дніпропетровських художників. Під час Другої світової війни кращі роботи Миколи Погрібняка були втрачені.

З 1950-о року до самої смерті майстер викладав у Дніпропетровському художньому училищі; був учителем української художниці Галини Мазепи. Найбільш відомі картини Погрібняка – “Після дощу” (1912), “На Київщині” (1913), “Вечір” (1937), “Метелиця” (1945), “Колгоспна отара” (1949) – зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї.

Книги з ілюстраціями Миколи Погрібняка:

• Д. Мамин-Сібіряк. Старий Горобець. Оповідання. Відень-Катеринослав, 1919.
• Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші. Відень-Катеринослав, 1919.
• Малюйте, діти! Книга II. Як гриби збиралися воювати з жуками. Катеринослав, Українське Видавництво в Січеславі, 1919.
• М. Погрібняк. Сім’я тварин. Київ, Державне видавництво України, 1925.