19.

Проведення нових релігійних систем має ті ж засоби, що і всі економічні, політичні або громадянський технікум. Язичництво знищило християнську систему, потім християни знищили єретиків, так і в громадянських системах одна знищує іншу. Кожна система релігійна доводить народу свою перевагу і благо досягнення Бога, також і громадянськи система доводить своє благо і якнайшвидше його досягнення у досконалостях. Мова обох зводиться до блага, але якого блага? Перша бачить благо у духовному бутті з духовним Богом, яке ж благо другої? — теж зводиться до цього, якщо прийняти до уваги розвиток техніки, який має звільнити тіло від фізичної праці, прийнявши весь труд на себе; що ж буде робити тіло? Воно звільнене, не думаю, що воно візьме собі роль виключного пожирання, у нього мають бути інші потреби: нове фізичне життя у духовному. Якщо ж ніт, то звільнивши тіло від фізичного — він доведе те, що побудував чи відновив рай, у якому людина буде на становищі Адама. Це буде означати те ж небо, до якого збирається привести церква, релігія своїх прихожан, з тією тільки різницею, що перша приведе своїх прихожан без тіла, приведе одну душу, а друга залишить свій прихід у тілі. Але якщо прийняти до уваги друге пришестя Христа судити грішників, то побачимо, що всі померлі одягнуться у тіло і вже такими увійдуть у небо, так, що в обох системах релігії та фабрики лежать одні й ті ж досконалості. Один Бог і одне благо, і якщо існують закиди один одному у забобонах, то вони є незрозумілими для мене. Релігія читає своєму приходу священні писання про досконалості своїх святих, фабрика читає свої наукові книги про досконалості. Перша вчить у священних писаннях, як досягти релігійної досконалості, аби стати святим, технікум фабрики вчить тому ж, як досягти вченого. З усіх учнів у релігії одиниці зустрічаються протягом століть чи століття зустрічаються святими, теж із сотень тисяч зустрічаються одиниці вчених досконалих людей, інші залишаються грішниками як там, так і тут. Релігія або церква зараховує до лику святих тих, хто скоїв дива над технічною недугою людини. Фабрика зараховує до лику вчених тих, хто здійснив теж диво над технічним недоліком людського життя. В обох існують язичники, що вбивають проповідників релігії і технічних досконалостей фабрики. Як тих, так і інших спалювали, топили, переслідували. Як ті, так і інші борються за досконалості, борються за Бога.

Схожі записи

  • 2.

    Безпричинне збудження всесвіту, як і всякого іншого прояву в усіх розпиленнях, не має закону; і тільки коли збудження розпилюється на стани реального і натурального, з’являється перший закон, тобто ритм — перший та найголовніший закон усього, що проявляється у житті, без цього ритму ніщо не може рухатися і створюватися, але ритм не вважаю музикою, бо музика…

  • 3.

    Збудження і думку вважаю найголовнішими основами життя спільножиття людини і в усьому що збуджене і мислить у собі. Але розділяю усе життя на три стани збудження: першим — збудження, другим — думку в реальному, і реальність у натуральному, іншими словами сказати — дійсний факт як натуральне. Останні три розділи створюють безліч між собою відносин, і…

  • 32.

    Бог не трудився, він тільки творив, таким творцем зробила його людська думка в уявленні своєму. У шість днів або через шість раз “Так буде” здійснив творення світу. Необережність людини обрушила гнів Божий на нього, за що творець прокляв його працею, народженням, потом і кров’ю (спільножиття). Але чи дійсно людини зогрішила і чи міг Бог її…

  • 1.

    Початком і причиною того, що називаємо у спільножитті життям вважаю збудження, що проявляється у різноманітних формах — як чисте, неусвідомлене, незрозуміле, ніколи нічим не доведене, що справді воно існує, без числа, точності, часу, простору, абсолютного і відносного станів. Другим щаблем життя вважаю думку, у якій збудження приймає видимий стан реального у собі, не виходячи за…

  • 4.

    Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…

  • 25.

    Людина яка досягла досконалості одночасно йде у спокій тобто абсолют, звільняється від пізнань, знань і різних доказів, і не може сховатися від Бога, бо Бога зробила абсолютом, вільним від будь-якої дії. Бог — спокій, спокій — досконалість, досягнуто усе, закінчена побудова світів, встановлено у вічності рух. Рушить його творча думка, сам же він звільнився від…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *