33.

Бог побудував досконалість (спільножиття), але з чого побудував, навіщо і які причини спонукали його будувати, які цілі і сенс був у його досконалості, усе це намагається розібрати людське уявлення; розбирає те, що уявило собі, але оскільки будь-яке уявлення не дійсність, то й все що розбирається уявлення не може бути дійсністю, отже, усе що розбирається — ніщо, тобто Бог що увійшов у спокій, і вийшло що ніщо було Богом, пройшовши через досконалості стало тим же ніщо, бо й було ним. “Ніщо” не можна досліджувати, ні вивчити, бо воно “ніщо”, але в цьому “ніщо” явилося “що” людина, але так як “що” нічого не може пізнати, то тим самим “що” стає “ніщо”, чи існує звідси людина чи існує Бог до “ніщо”, як безпредметність. І чи не буде одна дійсність того, що все те “що” з’являється у просторі нашого уявлення є тільки “ніщо”. Усілякий же досвід чи рух потяга чи ядра що руйнує стіни, що вбиває людей не є доказ що є дуже наочним і переконливим, що останнє існує, я не можу собі уявити себе де я починаюся і де закінчуюся і яку частину тіла мого пройшло ядро, адже для того щоб пролетіти ядру необхідно не тільки подолати простір, але знищити і сонми життів не видимих нам, але чи знищило воно їх, чи змінило їх рухи, ні нічого не змінилося, бо нічого немає. Якщо би було у світі, або що, то не було би “що”. І так немає нічого дивного, що Бог побудував з нічого всесвіт, так само як і людина будує все з нічого свого уявлення і що уявилося йому не знає, що є сам творець усього і створив Бога, теж як уявлення своє, але якщо людина уявленність вважає за Бога і знайшла, що душа і тіло не смертні, то очевидно, що немає нічого у всесвіті як тільки “він”, бо “він” не смертний. Людина ж смертна, але так як немає нічого смертного, то немає людини. Уявлення про смертне не вірне, бо зруйнувало би Бога. Звідси щоб зруйнувати Бога, треба довести смерть душі або тіла як матерії, але так як науки та всякі інші спроби довести останнє не можуть, то й скинути Бога не можна. І так Бога не скинуто.

Можливі докази того, що не існує матерії як і я доводжу усім рукописом, але науки доводять існування енергії, що складає те, що називаємо тілом.

Досконалістю всесвітнього світоруху або Бога, можна вважати те, що самою людиною виявлено доказ того, що нічого не щезає у ній, тільки приймає новий вигляд. Таким чином зникнення видимості не вказує, що все щезло. І так руйнуються видимості, але не істота, а істота за визначенням самою ж людиною Бог не знищене нічим раз не знищена істота не знищений Бог. І так Бога не скинуто.
____________

Як я раніше казав, що нічого не можна довести, визначити, вивчити, осягнути, то і всі визначення лишаються недоведеними, бо якщо би було щось доведене, було би, звісно, для всесвіту і самих себе. Звідси всякий доказ проста видимість недовідного. Всяку видимість людина називає предметом, таким чином предмета не існує у довідному і в недовідному.