Усі речі — ознаки збудження, які вводять людину у збудження, тобто речі як ознаки того, що в них існує збудження як безпредметний стан. Річ з речі, збудження зі збудження, з початку в початок, з безпредметного в безпредметне повне безглуздя вічного колообігу заповнює свій пробіг вихорами кілець простору. Усі людські смисли теж рухаються у вихорі предметів, женуть їхню практичну та економічну свідомість, опора всього сенсу і логіки, але незважаючи на останнє рівні безсиллю першому, бо з обох кінців для усіх предметних сенсів стоять полюси безглуздя, як зяючі безодні, що поглинають своєю недосяжністю несуть у вихорі епоху за епохою досконалостей в ніщо.
Казимир Малевич. Супрематизм (Червоно-чорний хрест). Початок 1920-х років.
