15.

Найбільше самовиробництво у торжестві звільненого Бога від творення було кинуте у безкінечність. Бог цей, досконалий мислитель (спільножиття), через думку свою творив світ не вживши жодної хвилини праці (за виключенням ліплення людини з глини). Через шість разів “Так буде” побудував світ. Шість днів творіння і постав всесвіт — зразок Божої досконалості (спільножиття), в якій людині, як теж завершеному землі творінню, була надана пріоритетна роль, як теж завершеному землі створінню, була надана над усім у раю. Але виявилося згодом, що людина не була досконалою, вона згрішила. Гріх звідси ніщо інше як результат недосконалості системи — злочинність її наслідок. Якби Бог побудував у досконалості систему, не згрішив би Адам, а якби людина побудувала свій рай-державу не було би в ній ні суду ні злочину. У чому ж полягає помилка? Уся помилка в тому, що у системі було встановлено межу. Система, що не має межі, не має дефектів. Бог очевидно начебто для випробування встановив межу і випробування його дорого після обійшлося. Рай звалився і замість того, аби у його системі була досконалість через межу, досконалість стала руйнуватися. Отже в забороні полягають гріховності та недосконалості. У життєустрої людини, усі його області розвиваються через заборони, тобто встановлена істина встановлює заборони для нової ж. Область навіть технічна перебуває у стані забороненої істини, здається її область дуже наочна у практичному сенсі, однак багатьом винахідникам довелося загинути (Моллер — винахідник панчішно-в’язальної машини був втоплений мешканцями Данцигу), і дійсно побудова системи проходить не інакше як через злочинність, руйнування попередньої системи та побудову нової; кожна система є побудова одиниць так, щоб рухаючись кожна в своєму призначеному місці не могла вийти за межі системи. Крах системи неминучий, коли одна одиниця виходить за межі її, і немає системи коли одиниці не введені в її межі. Досконалість системи визначається тим, що всяка одиниця отримуючи вільний рух, не відчуваючи тиску, все таки не може вийти за межі системи. Таку систему назву родовою. Родові зчеплення і творять родові системи. Чомусь гріхопадіння системи спіткало тільки земний рай, але не увесь всесвіт, і навіть сама земля не стала в цьому гріху і тому бачу, що всесвіт безгрішний у системі. Вона, родова система, не знає ні заборон, ні меж, ні кордонів, ні законів. Немає у ній руйнування і не може бути, бо зникнення планет, руйнування їх, те, що спільножиття називає катастрофою, у ній не існує. Родові зчеплення залишаться у своїй силі та життя русі, а оскільки немає у них досконалості спільножиття, то форми їх, ті чи інші рівні у своїх зчепленнях, їхня свідомість ніколи не щезає. Адам переступив межу заборони, і було досить щоб рід його весь покарати вигнанням. Почалася історія його людського страждання, поту, мозолів, кровопролиття, історія праці. Так жахливо була покарана Богом людина. Рай звалився, все розбіглося і здичавіло. Благо раю зникло, але ж Адам повинен був лише споглядати вічний прекрасний рух, навіть нічого не мислити, бо вже про все помислив Бог.

Схожі записи

  • 26.

    Думка моя прийшла до Бога, як спокою чи небуттю — до місця, де вже немає досконалостей. Але що є мета усіх досконалостей? У досконалості полягає межа ніщо яке наступає, як бездіяльний спокій. Таким має бути Бог. Якщо так, то релігійний шлях — шлях найменшого спротиву, що визнає у собі “ніщо” людини, лишаючи “що” Бога. Таким…

  • 10.

    Досліджувати дійсність значить досліджувати те, чого не існує, те що незрозуміле, а незрозуміле для людини те що не існує, відповідно дослідженню підлягає неіснуюче. Людина визначила існування речей заздалегідь для неї незрозумілих, неіснуючих і хоче досліджувати їх, взяти будь-яку з речей визначених людиною і спробувати її дослідити і ми побачимо, що вона одразу під напором з…

  • 31.

    І так людина розділившись на три і пішла трьома шляхами до досконалості, ніби не довіряючи одному якомусь шляху, не будучи впевнена, що знайде у ньому Бога або істину що веде її до досконалості, як благу чи Богуї Але розділившись кожен у шляху своєму знайшов істину та побудував церкву і замість єдиного побудували три єдності істин…

  • 27.

    Людина розділила життя, своє на три шляхи, на духовний, релігійний, науковий, фабрику та мистецтв. Що означають ці шляхи? Означають досконалість, по ній рухається людина, рухає себе як досконалий початок до своєї кінцевої уявленності, тобто до абсолюту, три шляхи за якими рухається людина до Бога. У мистецтві Бог думається як краса і тому тільки, що у…

  • 24.

    Зусилля людини у праці — існує тому, що через працю вона збирається вирішити практичне питання. Але будучи не в силах завершити питання, в єдиній речі досягнути межу, вимушена працювати, досягати її далі, так проходять століття і питання залишається незадовільним. Чи може наступити момент, коли людина задовольниться світлом? Спочатку винахід скіпи було звісно великим досягненням, але…

  • 1.

    Початком і причиною того, що називаємо у спільножитті життям вважаю збудження, що проявляється у різноманітних формах — як чисте, неусвідомлене, незрозуміле, ніколи нічим не доведене, що справді воно існує, без числа, точності, часу, простору, абсолютного і відносного станів. Другим щаблем життя вважаю думку, у якій збудження приймає видимий стан реального у собі, не виходячи за…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *