Череп людини представляє собою ту ж безкінечність для руху уявлень, він рівний всесвіту, бо у ньому вміщається усе те, що бачить у ній; у ньому проходять також сонце, усе зоряне небо комет і сонця, і також вони блищать і рухаються, як і в природі, також комети у ньому з’являються і в міру свого зникнення в…
Усі речі — ознаки збудження, які вводять людину у збудження, тобто речі як ознаки того, що в них існує збудження як безпредметний стан. Річ з речі, збудження зі збудження, з початку в початок, з безпредметного в безпредметне повне безглуздя вічного колообігу заповнює свій пробіг вихорами кілець простору. Усі людські смисли теж рухаються у вихорі предметів,…
Природа прихована у безкінечності і багатогранності і не розкриває себе у речах, у своїх проявах вона не має ані мови ані форми, вона безкінечна та неосяжна. Диво природи у тому, що у маленькому зерні вона уся, і між цим усе не осягнути. Людина, яка тримає зерно, тримає всесвіт і у той же час не може…
Людина збирається осягнути і дізнатися “все”, але чи є це “все” перед ним, чи може це “все” покласти перед собою на стіл і його досліджувати чи описати у книгах і сказати: ось книга, де “все” описане, вивчіть її та будете усе знати. Мені уявляється, що дослідити, вивчити, дізнатися можна тільки тоді, коли я зможу вийняти…
Збудження — космічне полум’я живе безпредметним і тільки у черепі думки охолоджує свій стан в реальних уявленнях своєї незмірності, і думка, як відома ступінь дії збудження розпечена його полум’ям, рухається усе далі й далі проникаючи в нескінченне, творячи по за собою світи всесвіту. Збудженням, як духовним внутрішнім, дорожить людина і понад усе ставить його у…
Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…
Збудження і думку вважаю найголовнішими основами життя спільножиття людини і в усьому що збуджене і мислить у собі. Але розділяю усе життя на три стани збудження: першим — збудження, другим — думку в реальному, і реальність у натуральному, іншими словами сказати — дійсний факт як натуральне. Останні три розділи створюють безліч між собою відносин, і…
Безпричинне збудження всесвіту, як і всякого іншого прояву в усіх розпиленнях, не має закону; і тільки коли збудження розпилюється на стани реального і натурального, з’являється перший закон, тобто ритм — перший та найголовніший закон усього, що проявляється у житті, без цього ритму ніщо не може рухатися і створюватися, але ритм не вважаю музикою, бо музика…
Початком і причиною того, що називаємо у спільножитті життям вважаю збудження, що проявляється у різноманітних формах — як чисте, неусвідомлене, незрозуміле, ніколи нічим не доведене, що справді воно існує, без числа, точності, часу, простору, абсолютного і відносного станів. Другим щаблем життя вважаю думку, у якій збудження приймає видимий стан реального у собі, не виходячи за…
“Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття” – проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа Читомо за підтримки Українського культурного фонду. На сайті “Читомо” підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у…
