Якутович: кіно і гори

Ілюстрації Георгія Якутовича до “Тіней забутих предків”

Якутович – другий видатний Георгій в українській графіці після Нарбута. Але в українській культурі Георгій Якутович, як не дивно, більше відомий не своїми майстерними графічними роботами, а тим, що працював художником у фільмі “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Цікаво, що ще задовго до початку зйомок – у 1962 році – Георгій В’ячеславович почав створювати ілюстрації до одноіменної книги Михайла Коцюбинського. Параджанов знав про це, а також про те, що Якутович любить Карпати, тож і запропонував художнику працювати над кольоровим повнометражним фільмом.

Після завершення легендарних зйомок Георгій Якутович повернувся до ілюстрування “Тіней забутих предків”, уже в техніці деревориту (гравюра не дереві), а не в техніці ліногравюри, в якій працював над цими ілюстраціями раніше, до зйомок.

Книга Коцюбинського з 15-ма ілюстраціями Якутовича вийшла у 1967 році накладом усього 25 тисяч (для книгоіндустрії радянських часів це дуже мало) і з того часу не перевидавалася. Ілюстрації саме з цієї книги пропонуємо у черговому спецпроекті Бібліотеки українського мистецтва. Роботи і цілком самодостатні, і дивним чином перегукуються з деякими кадрами з фільму “Тіні забутих предків” (1964). Якутович детально зображує людей Карпат, інтер`єри гуцульських хат та невимовно прекрасну гірську природу. Саме велич та глибину останньої художнику вдалося передати якнайкраще у своїх дереворитах.

“Коли я доволі довго жив у Карпатах, більше за все мене вражала жива краса та гармонія селян, які працюють у горах, на полонині, та їхня скутість знизу, в долині…” – казав Георгій В’ячеславович, який українські гори любив так сильно, що “завів” хатку на горі Дземброня, а на 60-річчя – тобто у 1990 році – охрестився у місцевій церкві.

До речі, Якутович працював художником на зйомках ще одного фільму – “Захар Беркут” (1972) Леоніда Осики. Одноіменна книга з гравюрами графіка вийшла у 1974 році (ілюстрації з неї оприлюднимо в одному з наших наступних спецпроектів).