Київ, Наукова думка, 1986. 224 сторінки.

У монографії аналізується творчість таких українських портретистів, як П. Мартинович, М. Кузнецов, І. Труш, О. Мурашко, О. Новаківський, Ф. Кричевський та ін. Широко висвітлюються процеси, з якими пов’язане збагачення гуманістичних принципів портретного живопису, поглиблення психологічних характеристик героїв та активізація пошуків у галузі художньо-образних засобів. По-новому оцінюються місце і значення портретного жанру в утвердженні реалістичних завоювань тогочасного мистецтва. Резюме англійською, німецькою, французькою мовами.