АНДРІЙ КОЦКА

1911–1987

Андрій Коцка

Живописець, графік. Народився в Ужгороді у багатодітній родині робітника. Закінчив учительську семінарію (1931); навчався у Публічній школі малювання (1931; викладачами були Йосип Бокшай, Адальберт Ер­делі), а також у Римській академії мистецтв (1940–42; викладач Ф. Феррацці) та Академії св. Лу­ки. 

Коцка викладав у 1931–44–у у початкових школах Підкарпатської Русі. Від 1946 року був засновником і директором Будинку народної творчості Закарпатської України. У 1948–50-у роках викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. 

Учасник міських, обласних, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок від 1933 року. Персональні виставки пройшли в Уж­городі (1933, 1935, 1981), Києві (1981), Москві (1983), Требішові (1984), Пряшеві (1985; обидва — Словаччина), Будапешті (1986). Створював ліричні натюрморти, багатофігурні жанрові та монументально-декоративні композиції з життя верховинців. Коцка продовжив класичну традицію європейського постімпресіонізму кінця XIX ст. Центральні герої творчості художника — верховинці, трактовані як первісні люди. Еволюціонував до узагаль­неного розуміння образу та кольору. 

У 1988 році в Ужгороді створено Меморіальний будинок-музей Андрія Коцки. Окремі полотна митця зберігаються у музеях України, Словаччини, Че­хії, Італії, Угорщини.

Книги про Андрія Коцку:

• Андрій Коцка. Альбом. Київ, Мистецтво, 1973.

• Андрей Коцка. Каталог выставки. Москва, 1983.