Фабрика спростовує два останніх і у свою чергу каже: “Я перебудовую світ і його тіло, я змінюю свідомість людини, я її зроблю всюдисущою через пізнання в мені досконалостей, через мою систему світ втілиться у мене, і я буду досконало знаючою, я буду Богом, бо Бог тільки знає справи всесвіту. Уся стихія збереться у мені, і я буду вічність. Я зроблю людину пильною, такою що чує і говорить на багато просторів, я вибудую техніку її тіла у досконалому зразку. Я узгоджу усю її волю у собі, поглину волю вітрів, води, вогня, атмосфери і зроблю усе це єдиним належним людині. Так врешті решт увесь світ просто невдала технічна спроба Бога, яку побудую у досконалості”. Хто ж так сміливо каже вустами фабрики? а раптом вустами її кричить сам Бог.
ПІДТРИМАТИ БІБЛІОТЕКУ
uartlib@gmail.com
Позначки
Євмен Пшеченко
Іван Крислач
Анатолій Петрицький
Андрієнко-Нечитайло
Вадим Меллер
Вадим Павловський
Василь Довгошия
Василь Кричевський
Володимир Січинський
Володимир Татлін
Всеволод Максимович
Віктор Зарецький
Віктор Цимбал
Вільгельм Котарбінський
Ганна Собачко
Георгій Якутович
Давид Бурлюк
Дмитро Горбачов
Едвард Козак
Еко
Жан-Клод Маркаде
Зiновiй Фогель
Михайло Андрієнко
Олександр Архипенко
Роман Яців
Святослав Гординський
Український авангард
авангард
академізм
вишивка
вітражі
графiка
гроші
гуцульська кераміка
гуцульське мистецтво
декоративне мистецтво
екслібрис
книжкова ілюстрація
кубофутуризм
музеї Києва
портрет
скульптура
сценографія
українська сецесія
ікона