Фабрика спростовує два останніх і у свою чергу каже: “Я перебудовую світ і його тіло, я змінюю свідомість людини, я її зроблю всюдисущою через пізнання в мені досконалостей, через мою систему світ втілиться у мене, і я буду досконало знаючою, я буду Богом, бо Бог тільки знає справи всесвіту. Уся стихія збереться у мені, і я буду вічність. Я зроблю людину пильною, такою що чує і говорить на багато просторів, я вибудую техніку її тіла у досконалому зразку. Я узгоджу усю її волю у собі, поглину волю вітрів, води, вогня, атмосфери і зроблю усе це єдиним належним людині. Так врешті решт увесь світ просто невдала технічна спроба Бога, яку побудую у досконалості”. Хто ж так сміливо каже вустами фабрики? а раптом вустами її кричить сам Бог.
ПІДТРИМАТИ БІБЛІОТЕКУ
uartlib@gmail.com
Позначки
Анатолій Петрицький
Андрієнко-Нечитайло
Василь Кричевський
Давид Бурлюк
Михайло Андрієнко
Ніл Хасевич
Олекса Бахматюк
Олександр Архипенко
Олександр Богомазов
Олександр Ганжа
Олександр Мурашко
Олександр Саєнко
Олександра Екстер
Олена Кульчицька
Олена Овчинникова
Петро Андрусів
Петро Холодний
Роман Яців
Святослав Гординський
Софія Караффа-Корбут
Український авангард
Фотій Красицький
Франциск Оленський
Юрій Белічко
Яків Гніздовський
Японія
Ярина Гоменюк
авангард
графiка
гуцульська кераміка
гуцульське мистецтво
декоративне мистецтво
книжкова ілюстрація
кобзар
кобзарі
кубофутуризм
мемуари
музеї Києва
офорти
пейзаж
петриківка
портрет
скульптура
сценографія
українська сецесія