30.

Фабрика спростовує два останніх і у свою чергу каже: “Я перебудовую світ і його тіло, я змінюю свідомість людини, я її зроблю всюдисущою через пізнання в мені досконалостей, через мою систему світ втілиться у мене, і я буду досконало знаючою, я буду Богом, бо Бог тільки знає справи всесвіту. Уся стихія збереться у мені, і я буду вічність. Я зроблю людину пильною, такою що чує і говорить на багато просторів, я вибудую техніку її тіла у досконалому зразку. Я узгоджу усю її волю у собі, поглину волю вітрів, води, вогня, атмосфери і зроблю усе це єдиним належним людині. Так врешті решт увесь світ просто невдала технічна спроба Бога, яку побудую у досконалості”. Хто ж так сміливо каже вустами фабрики? а раптом вустами її кричить сам Бог.

Схожі записи

  • 13.

    Людина перебуваючи у ядрі всесвітнього збудження відчуває себе перед таємницею досконалостей, лякаючись мороку таємниці, вона поспішає їх пізнати, пізнати ж вона може через вдосконалення (судження спільножиття), бо тільки творячи найдосконаліше знаряддя, пізнає чи руйнує таємницю, так свідчить логіка спільножиття. Так усе явне в природі міццю своєї досконалості каже їй, що всесвіт як досконалість — Бог….

  • 4.

    Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…

  • 29.

    Мистецтво визнає себе як головне і каже: “я вказую людині красу, а що може бути вище і досконаліше краси, — той що бачить мене, не бачить гріха. Хто володіє мною, той володіє і живе красою, в мені немає гріха, як в інших істинах, бо якщо би в мені не було краси, не прикривали би мною…

  • 12.

    Людина теж Космос або Геркулес, біля якого крутяться сонця та їхні системи, так біля неї у вихорі крутяться усі створені нею предмети, вона, як сонце, керує ними і тягне за собою в невідомий їй шлях безкінечного, як всесвіт з усіма своїми збудженнями, може бути прагне єдності, так і всі його розпилені “предмети” складають єдність його…

  • 18.

    Бога людина зробила абсолютною досконалістю навмисне або випадково, але у будь-якому випадку у визначення Бога в абсолютному, нею було встановлено межу, бо в іншому випадку ніколи би не досяг Бога. В абсолюті межа досконалостей, і якщо би Бог не мав кордонів, то людині не виявилося би можливим досягти його. Але інший бік каже інше; наприклад…

  • 8.

    Усі речі — ознаки збудження, які вводять людину у збудження, тобто речі як ознаки того, що в них існує збудження як безпредметний стан. Річ з речі, збудження зі збудження, з початку в початок, з безпредметного в безпредметне повне безглуздя вічного колообігу заповнює свій пробіг вихорами кілець простору. Усі людські смисли теж рухаються у вихорі предметів,…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *