30.

Фабрика спростовує два останніх і у свою чергу каже: “Я перебудовую світ і його тіло, я змінюю свідомість людини, я її зроблю всюдисущою через пізнання в мені досконалостей, через мою систему світ втілиться у мене, і я буду досконало знаючою, я буду Богом, бо Бог тільки знає справи всесвіту. Уся стихія збереться у мені, і я буду вічність. Я зроблю людину пильною, такою що чує і говорить на багато просторів, я вибудую техніку її тіла у досконалому зразку. Я узгоджу усю її волю у собі, поглину волю вітрів, води, вогня, атмосфери і зроблю усе це єдиним належним людині. Так врешті решт увесь світ просто невдала технічна спроба Бога, яку побудую у досконалості”. Хто ж так сміливо каже вустами фабрики? а раптом вустами її кричить сам Бог.

Схожі записи

  • 29.

    Мистецтво визнає себе як головне і каже: “я вказую людині красу, а що може бути вище і досконаліше краси, — той що бачить мене, не бачить гріха. Хто володіє мною, той володіє і живе красою, в мені немає гріха, як в інших істинах, бо якщо би в мені не було краси, не прикривали би мною…

  • 24.

    Зусилля людини у праці — існує тому, що через працю вона збирається вирішити практичне питання. Але будучи не в силах завершити питання, в єдиній речі досягнути межу, вимушена працювати, досягати її далі, так проходять століття і питання залишається незадовільним. Чи може наступити момент, коли людина задовольниться світлом? Спочатку винахід скіпи було звісно великим досягненням, але…

  • 16.

    Отже Бог задумав побудувати світ, аби звільнитися нарешті від нього, стати вільним, прийняти на себе повне ніщо чи вічний спокій не як велика істота, що мислить, бо ні про що більше мислити — усе досконале. Тим же хотів обдарувати і людину на землі. Людина ж не витримала системи та переступила її, вийшла з її плану,…

  • 15.

    Найбільше самовиробництво у торжестві звільненого Бога від творення було кинуте у безкінечність. Бог цей, досконалий мислитель (спільножиття), через думку свою творив світ не вживши жодної хвилини праці (за виключенням ліплення людини з глини). Через шість разів “Так буде” побудував світ. Шість днів творіння і постав всесвіт — зразок Божої досконалості (спільножиття), в якій людині, як…

  • 17.

    Кожна людина поспішає до досконалості своєї, прагне бути ближче до Бога, бо у Бозі її досконалість, відповідно кожен крок людини має бути спрямований до Бога, для чого вона вишукує шляхи або засоби — просто шукає ознак Бога. Думаючи про досягнення, вона побудувала собі два шляхи. Релігійний технікум і громадянський або фабричний, церкву і фабрику. Релігійний…

  • 13.

    Людина перебуваючи у ядрі всесвітнього збудження відчуває себе перед таємницею досконалостей, лякаючись мороку таємниці, вона поспішає їх пізнати, пізнати ж вона може через вдосконалення (судження спільножиття), бо тільки творячи найдосконаліше знаряддя, пізнає чи руйнує таємницю, так свідчить логіка спільножиття. Так усе явне в природі міццю своєї досконалості каже їй, що всесвіт як досконалість — Бог….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *