ТЕТЯНА ПАТА
1884–1976
Тетяна Пата
Народилася 20 лютого 1884-о року в сім’ї безземельного селянина Якима Мартиненка. Жили дуже бідно, і всі восьмеро дітей батрачили у сільських багатіїв. Чотирнадцятирічна Тетянка мала хист до малювання і заробляла на хліб тим, що ходила до багачів квітчати до свят або весілля комини печей. Розмальовувала вона барвистими квітами також скрині та віялки, зроблен на продаж її односельцями. Слава про її розписи пішла далеко, і Пата стала виконувати на замовлення і мальовки на папері. Це були невеликі за розміром букети з квітів та ягід (23X16 см), призначені для наліплювання до “дзеркала” на комині печі.
Тетяна Пата — автор ескізів рушників, килимів, розписів коминів; декоративних панно “Калина” (1913), “Червона калина” (1919), “Букет” (1936), “Калина і квіти”, “Павичі серед квітів” (1949), “Зозуля на калині” (1960), “Панно з птахами” (1976), “Майори” (1972). Виконувала настінні розписи, оформлювала книжки, створювала художні листівки.
Викладала у 1936-41-у роках в Петриківській школі декоративного розпису. З цієї школи під керівництвом Пати вийшло ціле покоління талановитих майстрів — Марфа Тимченко, Євдокія Клюпа, Галина Прудникова, Векла Кучеренко, Ганна Данилейко, Іван Завгородній, Марія Шишацька, Віра Клименко-Жукова, Василь Бабенко, Марія Максютенко, Андрій Пікуш, Надія Пікуш, Надія Шулик, Василь Соколенко, Федір Панко, Олександра Кушнір і Зоя Кудіш. Під впливом цієї школи формувалася творчість Пелагеї Глущенко і сестер Віри і Ганни Павленко.
Педагогічну роботу Тетяна Якимівна поєднувала з творчою. В фондах та експозиції Дніпропетровського історичного музею знаходиться багато зразків розписів, що належать до 1937—1938-о років, майстерно виконаних пензлем, та й не лише пензлем, бо графічна техніка художниці дуже різноманітна. Вона малює пелюстки квіток стеблинкою оситняку, найтоншим пензликом виписує перисті листочки, вишкрябує трісочкою тоненькі прожилки в середині листочка і просто пальцем малює прозорі достиглі ягоди. З однаковою любов’ю і тонкою спостережливістю малює Пата розкішні садові квіти — червоні та білі півонії — чи скромні польові квіти та травки або навіть гілочки з плодами червоних, зелених і синіх стручків перцю. Художниця охоче вкомпоновує в свої букети грона винограду або гілочку з ягодами полуниці чи калини. Композиційна побудова букетів дуже різноманітна.