Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

МИХАЙЛО РОМАНИШИН

1933–1999

 

Михайло Романишин

Михайло Романишин

Михайло Романишин народився 16 серпня 1933 року у селищі Великий Березний Закарпатської області. Навчався в Ужгородському художньо­му училищі у А. Ерделі, Й. Бокшая, Ф. Манайла, Е. Контратовича, А. Коцки. У 1960 році закінчив Київський художній інститут, де його вчителями були у Г. Меліхов, Л. Чичкан, К. Трохименко.

З 1960 року бере участь у виставках. Представляв українське мистетцво у Лейпцігу, Кракові, Кіото, Флоренції, Парижі.

Романишин — художник-лірик, художник-естет, художник-громадянин. Його творчість — приклад того, ко­ли рідне, близьке митцеві стає вселенським, загальнолюдським, тому що світ для нього існує не сам по собі; сконцентрований розумом і трансформований через неспокій душі і серця, він яв­ляє глядачеві своєрідний сплав думки і почуття, торкаючись тих найпотаємніших глибин свідомості, які викликають сильні емоції, будять до дії.
Позначені яскравою індивідуальністю митця пейзажі Михайла Романишина. Це — пе просто пейзажі. Всюди в них відчувається люди­на, діяння її розуму і рук. Живописець немовби прагне скористатися невичерпними можливостями мистецтва для передачі емоційного світовідчуття людини.

Коло творчих інтересів Михайла Миколайовича досить широке. Те­матична картина, пейзаж, портрет, натюрморт. Рідні Карпати й не менш рідний Київ — дві віхи, котрі, переплітаючись, створюють цілу галерею образів-пейзажів первозданної та руко­творної природи.

“Давно я думав і відчував, що між Карпатами і Києвом багато спільного в структурно-пластичній побудові рельєфу, – розмірковує митець. – Окрім того, Київ ніби моноліт і в історичному розумінні. І доля у нього су­вора, буремна й прекрасна, ніби Карпати. Я настільки люблю Київ, що довгі роки не наважувався писати його, а лишень при­дивлявся до нього і прислухався до себе, робив зарисовки, неве­личкі робочі етюди. Й нарешті, думається, побачив місто по-своєму, що надало мені сміливості й снаги”.

Михайло Романишин наділений розвинутим почуттям кольору і тону. Ми не бачимо в його картинах різких контрастів світла і тіні, звучність барв немовби приглуше­на загальним колоритом твору, що будується на великих просто­рових колірних поєднаннях. Маси кольору, всередині яких — безліч найвитонченіших відтінків і тонових переходів, врівнова­жені композиційно.

Художник органічно поєднав у своїх творах декоративність на­родного мистецтва й матеріальність пластичної форми, міцність, закінченість композиції й імпресіоністичне сприйняття природи через пленер. Напрочуд природне злиття таких, здавалося б, різ­них компонентів визначило неповторне творче обличчя майстра, високу живописну культуру його полотен.

Українські художники

Всі художники
'
Share This