ЕРНЕСТ КОНТРАТОВИЧ

1912–2009

Ернест Контратович

Ернест Контратович

Художник народився, виріс і сформу­вався як особистість у Закарпатті. Освіту здобув в Ужгороді в учительський семі­нарії, де малюнок викладав А. Ерделі, відвідував “Публічну школу малювання” Й. Бокшая та А. Ерделі; багато років вчителював у верховинських селах. З початку 1930-х років виставлявся у “Товаристві діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі”; був одним із засновників Закарпатської організації Спілки художників Укра­їни, викладав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, мав декілька персональних виставок в Ужгороді та Києві.

Як і інші закарпатські художники його покоління, Ернест Контратович досконально знає свій край, його природу, життя на­роду, його побут, труд, звичаї, міфоло­гію, філософію, поезію; і це коло сюже­тів та образів було постійним у його творчості.

Доля Ернеста Контратовича склалася не просто. Критика, іноді кон’юктурно, іно­ді по недомисленню, рідко приділяла йому увагу; картини художника часто залишалися ніби у тіні, і шлях їхній до широкого глядача не був усипаний лаврами. Між тим, у перспективі часу, постать Контратови­ча виступає в іншому художньому мас­штабі.

У сузір’ї видатних майстрів закарпат­ської школи, що по праву пишається іменами А. Ерделі, Й. Бокшая, Ф. Манайла, А. Коцки, А. Борецького, Г. Глю­ка, 3. Шолтеса та інших, він посідає одне з провідних місць. Живописець неповторної своєрідності, Контратович зумів поєднати образне до­слідження життя з його по-художницьки інтенсивними та загостреними пе­реживаннями, знайти у мистецтві свій голос.

Такі роботи Ернеста Рудольфовича як “Похорони бідняка”, “Свято Іордана”, “Свячення води”, “Голод”, “Сиро­та”, “Ведуть заарештованих”; портрети жебраків, прочан, богомольців, калік на шляхах Закарпаття, церковних папертях, кладовищах — це надзвичайні художні документи епо­хи, твори величезної трагічної сили.

Емоційна напруженість пронизує і колористику Контратовича, що базується на контрастах та зіставленнях чорних, білих, синіх, темно оливкових, фіолето­вих тонів.

Позитивним началом у творчості митця виступають все ж не відчай, ненависть та гнів, а співчуття, любов, віра у людину і її високе призначення. На цьому грунтові виникають порівняно невеликі за розмірами, але монументаль­ні за образним ладом сцени селянської праці, проникнуті величаво пісенними ритмами, серія “Карпатські мадонни” (1939–1972), що за­полонюють своїм ліризмом, духовністю та величною красою. Побутописання уступає місце епосові народного буття, а точність факту як такого перетворює­ться в образи-символи, що засобами жи­вопису конкретизують змістовні, мораль­ні та естетичні узагальнення.

Книги про Ернеста Контратовича:

 

 

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »