ГЕОРГІЙ МЕЛІХОВ

1908–1985

Георгій Меліхов

Георгій Меліхов

Дві найвідоміші картини Георгія Степановича – “Молодий Тарас Шевченко в майстерні К. П. Брюллова” (1947) та “А. М. Горький на Україні” (1957), до кожної з яких художник створив кілька десятків підготовчих етюдів. Він був справжнім майстром малюнку олівцем, а також чудовим портретистом.

Був на Алтаї, в Криму, у Вірменії, Чехії, Італії – з кожної мандрівки привозив велику кількість етюдів. Створив серію фронтових малюнків. У всій своїй творчій діяльності Меліхов більш за все прагнув зображати людину. І якщо в перших студентських малюнках він домагався лише зовнішньої подібності, то в його роботах з другої половини 1930-х років вже проявляється вміння розкривати психологічний стан людини.

Майстер багатофігурної складної композиції, психологічно розроблених образів, насиченого колориту, він живе багатогранним життям свого народу, захоплений історією, боротьбою, творчою працею. Тому такі переконливі образи робітників, колгоспників, інтелігентів в його картинах.

Також Георгія Меліхов захоплює краса морського берега – скелі, камінці, на яких ще яскряться бризки. Надзвичайно красиві його квіти. До них у художника особлива пристрасть. Серед кращих: “Травневі квіти”, “Черемха”, “Голубі квіти”, “Бузок”, “Мальви”, “Флокси”, “Бульденежі”, “Троянди”. Меліхов переконаний, що писати натюрморти, особливо квіти, повинен кожний живописець, бо це збагачує палітру, вдосконалює живопис. Натюрморти Меліхова ніколи не бувають строкатими, вони завжди стримані у кольорі, поетичні.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »