ВЕНІАМІН КУШНІР

1926–1992

Веніамін Кушнір

Веніамін Кушнір — яскравий представник генерації української національної інтелігенції, потужний живописець та активний учасник руху шістдесятників. Він був одним із засновників та керівників відомого Клубу творчої молоді “Сучасник”, де очолював секцію художників. Товаришував з Опанасом Заливахою, Аллою Горською, Галиною Севрук. Активно й натхненно працював у 1960-х роках, проте хвиля репресій наступного десятиліття змусила митця відчути пильний контроль з боку радянської влади й усамітнитись на довгі роки.

Народився у с. Рудка Хмельницької області. Професійну освіту здобув у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (1948-1953) в майстернях Р. Сельського, І. Гуторова, Й. Бокшая. Після закінчення інституту два роки викладав у художньому училищі Дніпропетровська. З 1954 року — член Спілки художників. З 1956 року жив у Києві. Тут він створив свої великі полотна “Лісоруби”, “Плотогони”, “Червоні маки”, що одразу привернули увагу майстерністю.

Філософське осмислення складності внутрішнього світу людини художник втілив у численних портретах, що відтворюють український національний характер. Його пейзажі, натюрморти привертають увагу вишуканістю, технічною досконалістю, романтичним світобаченням краси рідної землі.

Книги про Веніаміна Кушніра:

• Веніамін Кушнір. Альбом. Київ, 2017.