ОПАНАС ЗАЛИВАХА

1925–2007

Опанас Заливаха

Живописець, графік, скульптор, кераміст. Народився 1925 року на Харківщині. Згодом його батьки, віткаючи від голодомору 1930-х років, переїхали на Далекий Схід. Там і минула юність Опанаса Заливахи. Змалку мав неабиякий хист до малювання і батьки віддали його на навчання в художню школу при Ленінградській академії мистецтв, після закінчення якої навчався в Ленінградському державному інституті живопису, скульптури і архітектури.

Навчаючись в інституті, приїзджав на практику до м. Косова Івано-Франківської області. Полюбив цей край, його природу, людей, українську мову. У 1961 році Заливаха остаточно переїхав на Івано-Франківщину. Організував персональну виставку своїх творів, яка дуже не сподобалася працівникам обкому партії за “занепадницькі настрої”, і через кілька днів її було закрито.

Восени 1962 року познайомився з молодими київськими художниками, поетами, критиками. Активно долучився до правозахисної діяльності. У 1964 році у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко було створено вітраж “Шевченко. Мати” до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала твір як ідейно ворожий і знищила його.

Опанас Заливаха був заарештований у 1965 році, його засудили до 5 років таборів суворого режиму за звинуваченням в “антирадянській пропаганді й агітації”. Покарання відбував у мордовському таборі № 11, де таємно виконав десятки екслібрисів, вітальних листівок, ескізів тематичних композицій, плакатів із зображенням Т. Шевченка (для святкування в таборі).

У 1970 році повернувся до Івано-Франківська. Одружився з Дариною, племінницею Степана Бандери.

Опанас Заливаха працював у галузях станкового й монументального малярства, станкової та книжкової графіки, створював вітражі, мозаїки, станкові скульптури та кераміку. Новаторські за формою твори митця сповнені національно-патріотичного змісту. Для його творчості характерна широка тематика: відтворення історичного минулого народу, возвеличення Кобзаря, філософські роздуми, духовність народу, переживання людської долі, викриття злочинів тоталітарного режиму; мужність, жертовність, шляхетність мучеників за свободу.

Помер 24 квітня 2007 року. 23 листопада 2017 року на пішохідній частині вул. Незалежності в Івано-Франківську художнику був встановлений пам’ятник (скульптор Ігор Семак).

Книги про Опанаса Заливаху:

• Опанас Заливаха. Каталог. Самвидав.
• Б. Горинь. Опанас Заливаха: Вибір шляху. Київ, УРП, 1995.
• Б. Мисюга. Опанас Заливаха. Альбом. Київ, Смолоскип, 2003.
• М. Аронець. Опанас Заливаха. Альбом. Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2016.

Книги з ілюстраціями Опанаса Заливахи:

• Гальперін Ф. Я. На стадіоні встановлено рекорд. Київ, Веселка, 1964. 

• Доломан Є. М. Васько да Гама. Оповідання. Київ, Веселка, 1965. 

• Болеслав Прус. Сирітська доля. Оповідання. Київ, Веселка, 1965.

• Євген Сверстюк. Блудні сини України. Київ, 1993.