Трапляються книги, аналогічні кураторському проєкту у музеї. Існують не просто для читання чи роздивляння, а фактом свого існування є подією культурного життя країни. Саме до таких видань і належить Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута (Харків, Видавець Олександр Савчук, 2020). У цьому виданні вперше в історії зібрані усі 17 літер роботи Нарбута.
Георгій Нарбут (1886—1920) — геній української графіки. За 34 роки життя він створив власну візуальну мову, виховав плеяду учнів (Марк Кірнарський, Роберт Лісовський, Лесь Лозовський) в Українській академії мистецтв, ректором якої був; створив перші українські поштові марки і банкноти, паковання і етикетки вітчизняних товарів. 23 травня 2020-о виповнилося 100 років з дня смерті Георгія Нарбута. Якби митець прожив довше, то завершив би “Абетку”. Він надавав особливого значення цій праці. Літери демонстрував на виставці на честь відкриття Української академії мистецтв у Педагогічному музеї (нині Будинок вчених НАН України) 22 листопада 1917 року. Тоді було експоновано 11 творів Нарбута; акварель з мотивами руїн, силуетний автопортрет, ілюстрація до Лермонтова і аркуші “Абетки”. Кожна літера супроводжувалася малюнками слів, що з неї починаються: на “А” — ангел та аероплан, “Г, Ґ” — гетьман та голуб, “К” — козак, кінь, корабель, “Ф” — феєрверк, “Ч” — чорти та чайник, “І” — улюблені Нарбутом іграшки, “Л” — лев, лебідь, ліра, “Н” — негр, ножиці, ножі.
Тоді, 1917 року, Нарбут створив 14 літер абетки; частину з них кольоризував. Почав працювати над ними у Санкт-Петербурзі, де навчався: у видавничому товаристві “Р. Голіке і А. Вільборгц” планували два видання “Абетки” — україномовне й російськомовне. Митцю треба було підібрати для зображень слова, які в обох мовах починаються з однієї і тієї самої літери. Товариство у 1921 році таки здійснило видання: “Четырнадцать рисунков украинской азбуки” вийшло тиражем ледь не 100 екземплярів. Зараз цей раритет можна знайти на російських онлайн-аукціонах за ціною біля $7000.
Більшість кольоризованих відбитків загинули у пожежі у помешканні Василя Кричевського у Києві. Сталася трагедія у січні 1918 року під час більшовицької навали.На щастя, всі оригінальні аркуші нині зберігаються в музеях Харкова, Києва, Сум та Івано-Франківська. У 1919 році видавництво “Друкарь” запропонувало видати “Абетку” з усіма літерами. На той час Нарбут під впливом життя у Києві — він оселився навпроти Брами Заборовського, шедевру бароко — почав створювати цілковито нову “Абетку”. Не встиг завершити навіть третьої літери…
У книзі “Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута” репродуковано усі 17 літер, і ще чотири з них — збережені кольоризовані. Також видання вміщує професійну, багато ілюстровану передмову Маркіяна Філевича, у якій розказано про потаємні сенси кожної роботи і те, що впливало на Нарбута. Жодна риска у його шедеврах не була випадковою! Так, в “Абетці” можна побачити церкву із села Хохловки на Чернігівщині, Батуринський палац, Миколаївську церкву в Глухові, дзвіницю з Дрогобича та Мгарський монастир біля Лубен. Безліч деталей — архітектурних, побутових, фольклорних — і робить “Абетку” твором національного значення. “…Г. Нарбут зобразив той край, який був відомий йому з відвідин дому та подорожей українськими селами й містечками, — пише Філевич. — Тут домінує ностальгійне замилування руїнами, курйозно доповнене найнесподіванішими предметами, жартівливе протиставлення столичного і провінційного, європейського та українського”.
Стефан Таранушенко вважав книгу “пікантним сполученням української реальності з екзотикою та фантастикою”.
Абетка буде цікава усім, хто любить мистецтво і цікавиться історією України. Книга принесе насолоду і дітям, і дорослим.
Катерина Лебедєва
