СТЕФАН ТАРАНУШЕНКО
1889–1976

Стефан Таранушенко
Мистецтвознавець, музейник, видатний дослідник української архітектури, декоративного та станкового мистецтва, передусім дерев’яного будівництва, іконостасів.
Народився в сім’ї ремісників. Навчався в народному й міському училищі Лебедина, завершив заочно середню освіту в Охтирській класичній гімназії, заробляючи уроками з латини. Потім вступив на слов’янсько-руське відділення історико-філологічного факультету Харківського університету й закінчив його 1916 року з дипломом першого ступеня. Там слухав лекції відомих учених М. Сумцова. Д. Багалія, Ф. Шміта. Одна з перших студентських розвідок — “Українські рекрутські народні пісні”. За конкурсну роботу “Іконографія українського іконостасу“, подану під гаслом “Лебідь”, Таранушенко отримав золоту медаль.
Після державних іспитів, за клопотанням Ф. Шміта, Стефана Андрійовича залишають на кафедрі теорії й історії мистецтв для подальшої підготовки до професури. Влітку 1917 р. Таранушенко вирушає у відрядження на Кавказ, щоб досліджувати архітектурно-художні пам’ятки грузинського та вірменського мистецтва. 1918 р. створює в рідному місті виставку української старовини Лебедина; тут з’являються його перші публікації.
У 1917-1931 рр. працює в установах охорони пам’яток мистецтва й культури. З 1918 р. він — старший асистент, у 1920-1933 рр. — завідувач Харківського музею українського мистецтва. Таранушенко влаштовує науково-дослідні експедиції в усі райони України з метою збирання музейних експонатів, для вивчення пам’яток, ознайомлення із сучасною художньою творчістю. Основними у діяльності вченого стають дослідження народного монументального будівництва, сільського та міського житла. Протягом 1920-1923 рр. він оглянув і сфотографував понад 150 старих осель у Харкові та на його околицях. На основі цих обстежень учений видає низку праць.
Незабаром С. Таранушенка призначають доцентом історико-філологічного факультету Полтавського інституту. Водночас він викладас в Академії теоретичних знань Харкова. 1923 р. опублікував роботу “Покровський собор у Харкові”, яку визнали за дисертацію. Після її захисту в березні 1924 р. Таранушенко завідує сектором мистецтва та керує семінаром аспірантів. Із 1924 р. він — дійсний член кафедри мистецтвознавства, а в 1921-1929 рр. — професор Харківського художнього інституту, співпрацює з визначними київськими мистецтвознавцями Миколою Біляшівським, Данилом Щербаківським, Миколою Макаренком, Федіром Ернстом.
У жовтні 1933 р. Таранушенка заарештували за вигаданим звинуваченням, засудили та вислали на Забайкалля. Лише після смерті Сталіна у 1953 році йому дозволили повернутися в Україну, до Києва, стати науковим співробітником Академії архітектури. Стефан Андрійович отримав маленьке помешкання на вул. Димитрова, 6. Заборону друкуватися скасували аж у 1957 році, а 5 вересня 1958 президія Харківського обласного суду переглянула його справу та реабілітувала.
У 1960-і рр. дослідник завершує фундаментальну працю, якій віддав майже півстоліття, – “Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України”. 1970 р. автор передав її у видавництво “Будівельник”, але побачила вона світ лише у 1976 році у скороченому вигляді.
Книги Стефана Таранушенка:
- Каталог першої виставки української старовини. Лебедин, 1913.
- Пам’ятки українського мистецтва. Будівництво. Хата по Єлисаветинському провулку під числом 35 в Харкові. Обміри та рисунки В. Троценка. Харків, Видання комісії по вивченню укр. дерев. будівництва, 1921.
- Пам’ятки українського мистецтва. 1. Будівництво. Старі хати Харкова. Харків, 1922.
- Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. Харків, 1922.
- Пам’ятки українського мистецтва. 2. Будівництво. Покровський собор у Харкові. Харків, 1923.
- Мистецтво Слобожанщини XVII-XVIII ст. Харків, 1928.
- Лизогубівська пам’ятка у м. Седневі. Провідник. Київ, 1932.
- Вітряки. Гравюри Л. Літошенко. 1944.
- Мартинович П. Д. Нарис про життя і творчість. Київ, 1958.
- Тарас Григорьевич Шевченко: Каталог выставки в Астраханской картинной галлерее 1961 года. Астрахань, 1961.
- С. А. Таранушенко. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. Київ, Будівельник, 1976.
- Стефан Таранушенко. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918-1932 років. Харків, Видавець Савчук О. О., 2011.
- Стефан Таранушенко. Козіївка. Харків, Харківський приватний музей міської садиби, 2010.
- Стефан Таранушенко. Іконостаси Слобідської України. Харків, Харківський приватний музей міської садиби, 2011.
- Стефан Таранушенко. Українські народні меблі. Харків, Харківський приватний музей міської садиби, 2011.
- Стефан Таранушенко. Дерев’яні різьблені хрести Слобідської України. Харків, Харківський приватний музей міської садиби, 2012.
- Стефан Таранушенко. Українські килими. Харків, Харківський приватний музей міської садиби, 2012.
- Стефан Таранушенко. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. Харків, Видавець Савчук О. О., 2014.
- Стефан Таранушенко. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю. Харків, Видавець Олександр Савчук, 2021.