Лесь Лозовський: маловідома зірка 1920-х років

Ексклюзив Бібліотеки українського мистецтва

Текст: Катерина Лебедєва

 

 

 

 

 

Трагічна доля учня Нарбута

Lozovsky

Лесь Лозовський – учень Георгія Нарбута і Михайла Бойчука – прожив усього 22 роки. Він помер загадково: у ніч на 22 березня 1922 року хлопця задушили в його помешканні на Вознесенському узвозі (будинок не зберігся). На подушці поряд із задушеним Лозовським лежали коштовності; вбивцю або вбивць так і не знайшли. Що й не дивно: за 1917-1922 роки, на які й припала найбільш зріла частина життя Леся, влада у Києві змінилася 14 разів.

ОБКЛАДИНКИ КНИГ РОБОТИ ЛЕСЯ ЛОЗОВСЬКОГО

Життя Леся Лозовського

Лозовський народився у столиці 30 серпня (за старим стилем) 1900 року. Його батьком був молочар, матір`ю – екстравагантна акторка. Зростав хлопець та його молодший брат у родичів в селі Погребищенської волості Бердичівського повіту.

У 15 років Лесь вступив до Київського художнього училища, де його вчителем був Михайло Козик. Потім навчався у Строгановському училищі в Москві, а у 1917 році став одним з перших учнів новоутвореної Української Академії Мистецтв у Києві. Найбільше подружився з учителем Георгієм Нарбутом, який ніби-то відкрив своєму найкращому учню секрет особливої темпери. Також юний художник навчався у Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Вадима Меллера та Олександри Екстер у її “Майстерні живопису і декоративного мистецтва”, яку художниця відкрила у Києві у березні 1918 року. Крім того, Лесь Лозовський спілкувався з Анатолем Петрицьким, Олександром Богомазовим, Костянтином Піскорським, Василем Седляром, Іваном Падалкою, Оксаною Павленко, Тимком Бойчуком, Лесем Курбасом, Михайлем Семенком.

Учениця майстерні Меллера Н. Алексєєва-Горбунова згадує зовнішність хлопця:

“Лесь Лозовський був нашим старостою і відповідав за зовнішні зв’язки майстерні. Він часто запізнювався на початок занять, заходив, коли натурщик уже позував, швидко розмотував довгий шарф, знімав франтівський кожушок і, труснувши чорним чубом, сідав за роботу”.

ОБКЛАДИНКИ НОТ РОБОТИ ЛЕСЯ ЛОЗОВСЬКОГО

 

DSCN7330

Творчість Леся Лозовського

Найбільше збереглося робіт Лозовського у сфері книжкової графіки: обкладини восьми книг, обкладинки семи нот, знак видавництва “Друкар”.

Зокрема, Лозовський створив обкладинки збірок поезій Павла Тичини (“Соняшні кларнети”, “Замісць сонетів та октав”, “Плуг”, усі три — 1920 року видання). Ось що писав про роботи Леся відомий мистецтвознавець 1920-х років Лев Дінцес у журналі “Шляхи мистецтва”: “Мабуть, чи не єдиний і найсильніший учень в Академії, що йому вивчення старих зразків пішло на користь, це Лесь Лозовський, що вчився у Нарбута, а потім у Бойчука. Досконало вивчивши на місці новгородську ікону і прийнявши її не тільки зі стилістично-технічного боку, але й з боку внутрішнього змісту, Лесь Лозовський справді ввійшов у той світ містичних образів, що дала нам російська північ… Трохи своєрідніші книжкові віньєтки Леся Лозовського. Розмальовані його прекрасною темперою заголовні аркуші дає оригінальний, але трохи сильний алфавіт. Взагалі Лозовський дає віньєтки в народнім дусі, не ухиляючись від мікроскопічних деталей, як це робить Марк Кирнарський”.

На початку 1920 року Лесь темперою на дощці намалював портрет Григорія Сковороди, а у 1921 році у цій же техніці – портрет Володимира Леніна. Навіть репродукції цих робіт не збереглися, є тільки опис портрета Леніна: “…революційного діяча виставив у героїчному образі. Обличчя вождя вийшло гостро окресленим, а живопис – соковитим, насиченим, з переважанням темних фарб. Помітно було, що Ленін для Лозовського – яскрава особа. Чітко окреслені, але вже не лінійні, а якісь колючі мазки передають образ гострими трикутниками.

Надто огрядне тіло, особливо випинається черево, що тяжко лежить на нижньому краї, свідчить про монументальність, об`ємність. Леніна художник намалював констрасними кольорами: жовте обличчя, бордовий піджак і зелене тло”.
Відомі ще кілька творів, зокрема “Малахіт” та “Мементо морі”. Також митець створив власний “шрифт Лозовського”, який і використовував при оформленні обкладинок альбомів нот та книжок.

МАЛЮНКИ ЛЕСЯ ЛОЗОВСЬКОГО

 
1

Пам`ять про Леся Лозовського

У ХХ столітті дослідженням творчості Леся Лозовського займалися історик Сергій Білокінь та колекціонер Ігор Диченко. Зокрема, у каталозі Малевич Плюс 1994 року видання, де репродуковано роботи зі збірки Диченка, можна побачити репродукцію однією з “темперних” картин Лозовського. Зараз вона знаходиться у колекції Stedley Art Foundation.

Дві акварелі з рукописного журналу “Елеас” — “Портрет моєї душі” та “Портрет футуриста” — зберігаються у фондах Національного художнього музею України.

В незалежній Україні дослідженням життя і творчості Лозовського займається Катерина Лебедєва: письменниця та засновниця Бібліотеки українського мистецтва. У 2020 році вийшла друком її книга 22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві.

Будинок на Вознесенському узвозі в Києві, де жив та трагічно загинув Лесь Лозовський.

Translate »