КОСТЯНТИН ПІСКОРСЬКИЙ
1892–1922
Творчість Костянтина Піскорського належить до маловивченого періоду українського мистецтва 1920-х років і є унікальним явищем в історії культури України.
Син професора, доктора всесвітньої історії, він отримав гарну освіту. У дитинстві з батьками побував за кордоном – в Іспанії і Франції, багато часу провів у мальовничих куточках України. А потім працював і творив в реаліях життя своєї Батьківщини на переломі епох і суспільного устрою під час революційних подій 1905-о, лютого 1 жовтня 1917-о років, Першої світової і громадянської воєн 20-х років XX століття.
За фахом юрист, Піскорський все життя малював, і коли у віці 27 років вступив у Києві в Академію мистецтв до професора Георгія Нарбута, уже сформувався як самобутній майстер, автор картин, що в майбутньому ввійшли в золотий фонд вітчизняного мистецтва. Його композиції були представлені на Першій виставці профспілки художників Києва, куди Піскорського прийняли 1920-о року.
Його композиції різного часу належать до напрямків футуризму, авангарду і переважно сецесії. Творчість Піскорського збігається з явищами мистецького життя Європи того періоду і демонструє, що Україна незалежно і одночасно з іншими країнами Європи розвивала авангардні напрямки мистецтва. Феномен особистості художника складається із багатогранності його художніх і культурних зацікавлень. Він створив власну систему філософських поглядів, які спираються на розуміння єдності релігії, філософії та науки. Його світосприймання пройняте глибоким космізмом і еманацією світового розуму в процесі творчості. Костянтинові Піскорському вдалося передбачити багато явищ у духовному житті XX сторіччя і висловити свої передчуття у статтях, листах і композиціях. Його художня і філософська спадщина зберігає актуальність і в наш час.
Як син свого народу, Костянтин Піскорський розділив його долю і в лихоліття 1920-х років, помер від тифу в 30 років.
У творчому доробку художника майже сто графічних композицій, ілюстрацій до літературних творів, розписів по дереву. Цікава історія творчої спадщини Піскорського – майже 50 років після його смерті – з 1922-о року родина зберігала праці художника вдома і тим врятувала їх від поборників соціалістичного реалізму та під час фашистської окупації…
У 1970-х роках про творчість: Костянтина Піскорського з’явилися публікації у вітчизняних журналах і монографіях. Його роботи експонувалися на вітчизняних і міжнародних виставках (Український авангард, Загреб, 1991). Нині праці Костянтина Піскорського зберігаються в Національному художньому музеї України, ЦДАЛМ України, Музеї історії Києва, родинному архіві.