АНАТОЛІЙ ПЕТРИЦЬКИЙ
1895–1964
Анатолій Петрицький
Майстер вибухового темпераменту, ядучої іронії і невтомного експериментування. Будучи оригінальним художником театру, виконав вражаючі за образністю і безпомилковим відчуттям епохи театральні строї і декорації у конструктивістській манері для театрів Києва, Харкова, Москви. У 1930-у році брав участь у Венеційській бієнале з картиною “Інваліди” (“Мати”), створеною 1924-о року.
Петрицький ще зі шкільної лави почав свою художню діяльність одночасно і як художник-живописець, і як художник театру. Цими двома річищами проходило і далі його життя в мистецтві. Він залишився до кінця днів своїх вірними цим двом покликанням: кожне з них, як дві душі Фауста, намагалося перетягнути його цілком на свій бік.
Анатолій Галактіонович випереджав свій час, генерував нові мистецькі концепції, прокладав нові шляхи художнього розвитку. Творчо засвоївши кращі здобутки світового і вітчизняного мистецтва, він писав картини, що фокусують драматизм людського життя, створював яскраві художні панно, в барвистих ритмах яких звучить перегук з українським фольклором, зі стихією народної творчості.
Петрицький був художником, який прекрасно володів гострим і точним рисунком у виявленні характеру форми речей і явищ. Всі його твори побудовані на зарисовках з життя, доконче необхідних митцеві. Він виявляв невичерпну фантазію, творчу вигадку, плідно шукав нове, небачене В основі художнього образу, навіть фантастичного, лежать у цього українського художника живі спостереження самого об`єкта, з якого він виділяє характерні для нього риси, створюючи досі не бачену, нову реальність мистецтва.
“Я темпераментно відчуваю життя, – казав Анатолій Галактіонович. – Люблю людей з характерними обличчями й фігурами, люблю залізо, камінь, скло та матеріали, серед яких живу, відчуваю динаміку життя”.
Книги про Анатолія Петрицького:
- Анатоль Петрицький. Театральні строї. Текст В.Хмурого. Харків, ДВУ, 1929.
- І. І. Врона. Анатоль Петрицький. Альбом. Київ, Мистецтво, 1968.
- Анатолій Петрицький. Каталог. Упорядники Л.М.Петрицька та Д.О.Горбачов. Київ, Спілка художників української РСР, 1968.
- Дмитрий Горбачев. Анатолий Галактионович Петрицкий. Москва, Советский художник, 1971.
- Д. О. Горбачов. Анатоль Петрицький. Нарис творчості. Київ, Знання, 1971.
- Анатолій Петрицький. Спогади про художника. Київ, Мистецтво, 1981.
- Анатоль Петрицький. Портрети сучасників. Альбом. Київ, Мистецтво, 1991.
- Анатоль Петрицький. Театральні строї та декорації (зі збірки Музею театрального, музичного та кіномистецтва України). Упорядники Тарас Лозинський, Тетяна Руденко. Київ-Львів, 2012.
- Тетяна Павлова. Carte Blanche Aнатоля Петрицького. Київ, Родовід, 2017.
- Ковальчук О. В. Художник театру Анатолій Петрицький: практика та експеримент в українській сценографії ХХ століття. Одеса, Гельветика, 2021.
- Ірина Мелешкіна. Анатоль Петрицький і Оскар Шлеммер: сценографічний конструктивізм. Київ, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, 2021.