МИХАЙЛО БОЖІЙ
1911–1990
Михайло Божій
Михайло Божій найбільше відомий портретами, зокрема картиною “Думи мої, думи…” (1959–1960), на якій зображено Тараса Шевченка. Божій володів даром і умінням художньо, правдиво втілювати не лише оболонку людини, але й її духовну суть, загальні та індивідуальні якості конкретної, реальної особистості, тому його з повним правом можна назвати портретистом, а якщо говорити точніше – майстром ліричного портрета.
Герої Божія не безликі. Вони наділені живими, конкретними індивідуальними рисами. І в обрисі, і в їхньому душевному складі ми пізнаємо своїх знайомих чи “знайомих незнайомців”, більше чи менше бачимо їх специфічні національні особливості. Михайло Михайлович як художник за складом своєї творчості належить до української національної художньої школи, хоча вивчав і наслідував все краще й близьке йому у світовому мистецтві.
Михайло Божій народився у сім’ї робітників, і в дитинстві через нестачу олівців та фарб займався ліпленням. Після навчання в Миколаївському художному технікумі, у 1936-у році на запрошення Одеської кінофабрики вступає до групи художників-аніматорів і переїздить до Одеси. Працював переважно у галузі станкового живопису (тематична картина, портрет).
Полотно “Думи мої, думи…” передало уявлення автора про Тараса Шевченка, зігріте величезною любов`ю до поета. Божій дещо виходить тут за межі розв`язання портретних задач, входячи у сферу картини. Божій ясно, в алегоричній образній формі відтворює події та атмосферу тієї епохи, а не лише індивідуальну своєрідність і суть портретованого. Та й образ Шевченка тут є узагальненим образом борця.
Михайло Божій отримав державну премію імені Тараса Григоровича Шевченка 1974-о року.