МАРІЯ ГЕЙКО

1956

Марія Гейко

Графік. Закінчила Київський художній інститут (1981; викладачі В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (керівник М. Дерегус, 1982–85). Співпрацювала з видавництвами, зокрема «Марка України». Від 1993 року працює у комп’ютерній. графіці. Розробила логотипи газет «Киевские новости», «Наша республика», «Плюс-минус», «Стадион», «Деловая газета», «Новая газета». У 1996–2003–у роках працювала художницею поліграфічних видань Міжнародного гуманітарного центру «Розрада». Займається станковою графікою (естамп, офорт) та дизайном поліграфічних видань. Учасниця республіканських (від 1978) та всесоюзних (від 1982) мистецьких виставок. Роботи зберігаються у Харківському, Чернігівському, Бердянському художніх музеях.

Створила серії офортів «Українські народні думи» (1984), «Суєта миттєвостей» (1986), «Розмови» (1995), «Сотворення вина» (2003); серію літографій «Портрет сучасності» (1985); триптих «Птахолов» (1989); ілюстрації та оформлення роману Л. Костенко «Маруся Чурай» (1983), поеми Т. Шевченка «Тополя» (1987); блок марок «Welcome to Ukraine!» (2004; Премія ім. Г. Нарбута у галузі філателії, 2005).

Книги з ілюстраціями Марії Гейко:

• Йордан Милев. Біла хмаринка в синьому плесі. Повість-казка. Київ, Веселка, 1982. 

• Йон Крянге. Спогади дитинства. Повість. Київ, Веселка, 1983. 

• Вальтер Скотт. Пертська красуня. Роман. Київ, Веселка, 1983. 

• А. Лиханов. Чисті камінці. Сонячне затемнення. Повісті. Київ, Веселка, 1984.