АНАТОЛІЙ ІОВЛЄВ
1917–2001
Анатолій Іовлєв
Анатолій Михайлович Іовлєв народився 12 квітня 1917 року у м. Тверь у Росії. Навчався у художників С. Ф. Спаського та П. І. Румянцева. Працював у літографській майстерні, де засвоїв техніку роботи з літографічним каменем та офортною дошкою. Свої знання та вміння Анатолій Іовлєв застосував, працюючи художником у газеті “Пролетарська правда”. З 1937 по 1938 навчався в Московському поліграфічному інституті.
У 1938 році був призваний до лав Червоної Армії та служив на кордоні. Повернутися з армії та продовжити навчання завадила війна. Анатолій Іовлєв — учасник Другої світової війни. Воював на Кавказі, у Криму, в Україні, Польщі та Чехословаччині. Останнього року війни був переведений до редакції газети “Сталинское Знамя” Четвертого Українського фронту, брав участь у звільненні Мукачева. Закінчив війну в Празі; нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.
Працював у галузі станкової та книжкової графіки. У 1950—1970-х роках ілюстрував книги київських видавництв “Дніпро”, “Радянський письменник”, “Молодь”. Є учасником художніх виставок: республіканських — з 1959 року, всесоюзних — з 1963 року. Персональні Виставки Іовлєва пройшли у Києві (1970, 1979, 1990, 1999), Варшаві (1984), Москві (1985). Твори художника зберігаються у Національному художньому музеї України, Луганському обласному художньому музеї, у численних музейних, галерейних та приватних колекціях в Україні та за її межами.