ПЕТРО КОШАК
1864–1941
Визначний майстер гуцульської кераміки кінця XIX – початку XX ст. Родом з Косова. Його батько Григорій, сусід Олекси Бахматюка, виробляв простий полив’яний посуд. У дитячі роки Петро допомагав батькові, а згодом почав працювати самостійно. У 18 років Кошак стає зрілим майстром. У 1890-у році переїздить до Пістиня, розвинутого на ті часи керамічмного осередку, і займається гончарною справою до 1939-о року. Перші роботи, виконані ним у Пістині, датуються 1893-м роком. У 1894-1897-у роках Кошак навчався в Коломийській гончарній школі.
У 1894-у вперше бере участь у крайовій виставці у Львові, на якій отримує срібну медаль. З того часу гончар постійно бере участь у виставках, організованих протягом 1894-1912-о pоків. У 1904-у на господарсько-промисловій виставці у Косові Петро Кошак нагороджується похвальним листом, а у 1912-у на українській виставці домашнього промислу в Коломиї одержує золоту медаль.
Кращі твори уславленого майстра неодноразово прикрашали експозиції виставок, що проходили в кінці XIX – першій чверті XX століття, поповнювали колекції приватних музеїв та друкувалися на сторінках відомих альбомних видань і часописів.
Петро Кошак – один із знаменитих майстрів, який після смерті Бахматюка виготовляв кахлі сюжетно-тематичного та орнаментального характеру, а також збагатив і розвинув традиції пістинської школи керамічного розпису і гончарства.