ДМИТРО КРВАВИЧ
1926–2005
Дмитро Крвавич
Скульптор, мистецтвознавець, педагог. Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1972).
Народився 28 вересня 1926 в місті Добромиль Старосамбірського району. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953; майстерня І. Севери). Після здобуття диплома Крвавич викладав скульптуру та працював у відділі скульптури Львівської галереї мистецтв у 1955—1957 рр. Був професором Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва і Львівської академії мистецтв. Був лектором українського католицького університету (Рим, 1991–94). Створював станкові, монументальні і меморіальні скульптури, портрети видатних діячів української культури, історичні та ліричні композиції, пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки. Основні матеріали, які використовував Крвавич: гіпс, штучній камінь, бронза, граніт, чавун, бетон, гальванопластика, майоліка.
Учасник художніх виставок від 1954 року. Персональні виставки пройшли у Львові (1959, 1986). Для творчості Крвавича характерні узагальнене трактування образів із психологічною характеристикою, новаторський підхід у вирішенні багатьох композицій з оригінальним застосуванням фрагментів та деталей. Окремі роботи зберігаються у Національному музеї, галереї мистецтв, Літературно-меморіальному музеї І. Франка у Львові, Тернопільському та Кіровоградському краєзнавчих музеях, НМУНДМ (Київ), Луганському художньому музеї.
Досліджував творчість скульпторів, живописців, іконописців. Брав участь в укладанні четвертого тому “Історії українського мистецтва” (Київ, 1969). Автор понад 85 наукових праць.