ЛЕВ КРАМАРЕНКО
1888–1942

Лев Крамаренко
Реалістичні засади творчості, постійний інтерес до навколишньої дійсності, досконале володіння різними техніками монументального та станкового живопису і велике колористичне обдаровання визначили не тільки характер мистецтва Льва Юрійовича, а й те місце, яке він посів серед художників України в 1920-30-і роки.
Навчався у Петербурзькій академії мистецтв (1906—1908) та у Паризькій академії мистецтв (1911). Згодом і сам став педагогом – в Українській Академії Мистецтв (1918-1932). Він прагнув, щоб його учні знали, любили і поважали мистецтво своєї батьківщини, знайомив їх з всесвітньовідомим пам`ятками стародавнього Києва, організовував під час літніх канікул студентські екскурсії-подорожі до Москви, Ленінграда, Чернігова та інших міст. Заохочував студентів відвідувати театри та концертні зали. Займався монументальним живописом, але, на жаль, більшість фресок Крамаренка не збереглася.
У малюнках і етюдах митець широко використовувв можливості різних технік і матеріалів, віддаючи перевагу тим з них, які підсилювали колористичну виразність твору. Так, він любив малювати м`яким італійським олівцем і сангіною, а для етюдів використовував переважно акварель та гуаш, а згодом і олію. Писав швидко, з натиском, прагнучи зберегти свіжість безпосереднього сприймання натури і чистоту кольорового рішення. “Пишіть швидше, – казав він учням, – не ялозьте, шукайте свіжості кольору”.
Людина активного темпераменту, пройнята живим інтересом до навколишнього світу, Крамаренко був чуйним до природи в усьому її багатстві та розмаїтті. Він любив подорожувати і виявляв себе як обдарований багатоплановий пейзажист, малююючи краєвиди околиць Києва, рідної Уманщини, індустріального Донбасу, мальовничого Криму та Кавказу. В багатьох роботах митцю вдалося не тільки розкрити неповторну красу природи, але й уловити і відворити внутрішній ритм людського життя.
Подією в життя Льва Юрійовича стали творчі відрядження до Узбекистану (1934) та Таджикистану (1935). Тривалий час він працював у Самарканді та Бухарі. Художника вразило життя великих середньоазіатських міст, в яких на той час нове ще тісно співіснувало зі старим.
Твори Льва Крамаренка, пройняті великою любов`ю до життя, позначені індивідуальним баченням світу і своєрідністю живописної мови.
Книги про Лева Крамаренка:
- Л. Логвинська, О. Малашенко. Лев Крамаренко. Київ, Мистецтво, 1975.
- Лев Крамаренко. Живопись. Графика. Москва, Твига, 1995.
Статті про Лева Крамаренка: