МИХАЙЛО ЛИСЕНКО
1906-1972
Михайло Лисенко
Скульптор і педагог. Закінчив Харківський художній інститут (1931; викладачі Л. Блох, І. Севера), де й працював (1938–41). Від 1944 – у Київському художньому інституті: від 1947 – професор; водночас 1971–72 – керівний творчими майстернями скульптури АМ СРСР у Києві. Основні галузі – монументальна і станкова скульптура (пам’ятники, скульптурні композиції, портрети). Учасник виставок від 1930 року. Персональні – посмертні у Києві (1978, 2006). Помер у Києві 8 травня 1972 року після тяжкої поїздки до Туркменістану. Похований на Байковому кладовищі.
Серед учнів – С. Андрейченко, М. Баланчук, В. Бородай, В. Вінайкін, О. Вітрик, І. Горовий, В. Гречаник, І. Довженко, В. Зноба, Г. Кальченко, Б. Климушко, М. Константинова, Ф. Коцюбинський, М. Красотін, Я. Куленко, Л. Кулябко-Корецька, К. Лискова, М. Олексієнко, В. Полоник, О. Скобликов, Ю. Скобликова, В. Сухенко, М. Суходолов, В. Таранченко, Б. Ульянов, Л. Чаус, В. Чепелик, В. Швецов, О. Шлапак.
У Шпилівці на Сумщині, де Михайло Григорович народився, проводять Лисенкові свята; у школі, де він навчався, у 1976 році відкрито кімнату-музей Лисенка. У 1974 році на кіностудії ім. О. Довженка було створено документальний фільм “Пам’ять людська” про життя та творчий шлях Михайла Лисенка. Ім’ям скульптора був названий теплохід.
Книги про Михайла Лисенка:
- Німенко А. Михайло Григорович Лисенко. Нарис про життя і творчість. 1958.
- Афанасьєв Є. Михайло Лисенко. Нарис про життя і творчість. 1975.
- Михайло Лисенко. Комплект листівок. 1982.
- Михайло Лисенко. Альбом. Київ, 1982.