ВІКТОР МАРИНЮК
1939
Живописець, графік, художник-монументаліст. Чоловік Людмили Ястреб. Закінчив Одеське художнє училище (1967; викладач Л. Токарєва-Александрович). Наприкінці 1960-х років увійшов до складу групи молодих митців, альтернативно налаштованих до офіційного мистецтва соцреалізму. Один з яскравих представників андеґраунду. Ідеолог ТО «Мамай» (1998) в Одесі. Від 1966 брав участь у художніх виставках. У 1970–80 був учасником і організатором «квартирних» виставок в Одесі, Москві, Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Персональні виставки пройшли в Одесі (1996–97, 1999, 2013, 2016), Львові, Гданську (Польща; обидві – 1998), Києві (2004, 2013). Основні галузі творчості Віктора Маринюка — станковий живопис і графіка, монументально-декоративне мистецтво. Створені митцем абстрактні образи насичені яскравою декоративністю, метафоричністю. Автор низки розписів, мозаїк, вітражів в Одесі та інших містах. Деякі роботи зберігаються в Одеському, Івано-Франківському, Хмельницькому художніх музеях, Одеському та Київському музеях сучасного мистецтва.
Книги про Віктора Маринюка:
- Віктор Маринюк. Живопис. Графіка. Скульптура. Київ, Національна спілка художників України, 2006.
- Люда Ястреб (1945—1980). Живопис. Графіка. Київ, Софія А, 2024.