ПЕТРО МЕГИК
1899–1992

Петро Мегик
Графік, живописець, педагог, мистецтвознавець. Навчався у Варшавській АМ на відділі станкового малярства (у професорів К. Тихого, Б. Ленарта; 1921-1925) і студіював декоративне мистецтво (у класі професора Е. Трояновського; 1925-1928). Викладав рисунок, моделювання та історію мистецтв у Мистецько-промисловій та Столярно-будівельній школах (Варшава, 1928-1944). Був асистентом при Варшавському університеті (1925-1939). Один із організаторів варшавського мистецького гуртка “Спокій”, експонент усіх його 13 виставок. Брав участь у львівських виставках: IV ГДУМ (1926), УТПМ (1931, 1933), IV АНУМ (1934), Ретроспективній виставці українського мистецтва (1935), СУОМ (1942, 1943).
Працював на фабриці військового промислу У Ротенбурзі (Німеччина, 1944-1945), перебував у таборах для переміщених осіб (1945-1949). Член УСОМ, учасник її виставок в Ансбаху, Мюнхені, Нюрнбергу (1947). Експонувався на виставках української графіки в Берліні, Празі, Чикаго. Член управи ОМУА. 1949-о року переїхав до Філадельфії, де заснував (разом з Петром Андрусівим) Українську мистецьку студію, був її адміністратором і викладачем. Один із засновників і редактор часопису Нотатки з мистецтва (з 1963). Автор-упорядник альбому “Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною” (1981), статтей з мистецтвознавства українською й польською мовами.
Серед живописних творів – “Портрет скульптора В. Сім’янцева”, “Натюрморт” (1955), “Сидяча жінка”, “Портрет старого емігранта” (1959), “Гуцул з Космача”, “Ноги мурина” (1963), “Дівчина у білому”, “Портрет фармацевта”. Графічні твори: альбом “Рисунки” (1963), обкладинка часопису “На чужині” та ін. Твори зберігаються в Українському інституті Америки та УВАН (Нью-Йорк), у Римі, приватних збірках України й США.