ЕММАНУЇЛ МИСЬКО

1929–2000

Еммануїл Мисько

Скульптор і педагог. Життєвий і творчий шлях Миська пов’язаний зі Львовом. Тут він здобув художню освіту — у 1956 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі А. Оверчук, І. Севера). Як скульптор Мисько — майстер портретного жанру української пластики другої половини XX століття, автор галереї портретів відомих учених, художників, письменників, громадських діячів.

Працював від 1962 у Львівській академії иистецтв: 1981–2000 – професором кафедри скульптури, 1988–2000 – ректором. Голова Львівської організації СХУ (1966–82). Голова редколегії щорічника “Вісник Львівської національної академії мистецтв” (1990–2000).

Учасник всеукраїнських (від 1957), всесоюзних (від 1960) мистецьких виставок. Персональні виставки пройшли у Львові (1961, 1979, 1984, 1989, 1995), Будапешті (1980), Тернополі (1995). Основні галузі творчості – станкова, монументальна і меморіальна скульптура. Серед учнів Миська – В. Андрушко, З. Береза, Ф. Василенко, С. Вольський, В. Дахівник, О. Дяченко, Я. Лоза, М. Ми­ха­льчук, В. Одрехівський, В. Роман, В. Чумак, О. Яворський.

Книги про Еммануїла Миська:

• Эммануил Мисько. Лицо друга. Москва, Советский художник, 1977.
• Еммануїл Мисько. Альбом. Київ, Мистецтво, 1978.
• Еммануїл Мисько. Бібліографічний покажчик. Львів, Каменяр, 1996.
• Мисько Еммануїл. Скульп­тура. Каталог. Львів, 1999.
• Яців Р. Скульптор Еммануїл Мисько: світло долі. Альбом. Київ, Криниця, 2009.