ЯРОСЛАВ ПАЛАДІЙ
1910–1977
Скульптор, автор «Абетки з історії України». Народився в селі Кострижівка (нині Заставнівського району Чернівецької області) в учительській родині. У 1932—1938 роках навчався в Академії мистецтв у Бухаресті (Румунія). Під керівництвом монументаліста професора Мидрі створив барельєфи (заввишки 7 метрів, завдовжки 8 метрів) для оздоблення Королівської офіцерської академії в Бухаресті та румунського павільйону на Всесвітній виставці у Нью-Йорку (США). Після закінчення у 1939 році Педагогічного університетського семінару за спеціальністю «образотворче мистецтво та каліграфія» працював учителем комерційного ліцею для хлопців. Із встановленням радянської влади на Буковині Паладій емігрував. Працював на порцеляновій фабриці в м. Карлсруе (Німеччина). У 1942 році повернувся в Україну, але вже восени 1944 перебрався до Австрії, де опинився в українському таборі для переселенців Лексенфельд поблизу Зальцбурга. У 1949-му переїхав до США. Оселився у Нью-Йорку, став членом Об’єднання українських мистців Америки та Літературного клубу, брав участь у щорічних виставках. Працював над проектуванням мережі міських водопроводів. Брав участь у роботі Українського студентського товариства «Чорноморе» у Філадельфії (США), члени якого вважали Паладія «батьком» Української буковинської громади в Нью-Йорку. Співпрацював з іншими українськими громадськими організаціями в США, створивши для них чимало печаток, екслібрисів.
За проектом Ярослава Паладія збудована гуцульська церква в містечку Гантер (штат Нью-Йорк), де околиця нагадувала природу буковинських Карпат. Автор проектів пам’ятника Тарасові Шевченку і гетьманові Іванові Мазепі. Митець створив технікою випалювання на липовій дошці (пірографіка) портрети митрополита Андрея Шептицького та кардинала Йосифа Сліпого в натуральну величину.
Особливе місце серед мистецької спадщини Паладія займає «Абетка з історії України», над якою він працював три роки. Автор намагався, щоб кожна із 33-х літер-ілюстрацій «нагадала малому й старому дорогий серцю образ рідної України». Митець не просто їх малював, а «вибудовував», обравши матеріалом для оформлення літер молодий дуб.