ОЛЕКСАНДР ПАЩЕНКО

1906–1963

Олександр Пащенко

Олександр Пащенко

Творчість майстра станкової гра­вюри Олександра Софоновича Гіащенка належить до кращих надбань українського образо­творчого мистецтва. Його твори сповнені гострого відчуття часу, це художні документи епохи, що відзнача­ються правдивістю, достовірністю, силою художнього узагальнення.

Прагнення оспівати героїку соціалістичного будівництва підказувало митцеві сюжети, зв’язані з грандіозним спорудженням гідроелектростанцій на Дніпрі, з життям ливарників, суднобудівників—простих радянських людей, творча праця яких знаменує розквіт нашої Бать­ківщини. Так з’явилися цикли ліногравюр і малюнків, що об’єднуються в самостійні закінче­ні альбоми: “Київська сюїта”, “Відбудова Дніпрогесу”, “Шляхами війни”, “Київ — Дніпро”, “У металургів Придніпров’я”, “Судноремонтний завод па Дніпрі”, “Кременчуцька ГЕС”, “Київська-Комсомольська ГЕС”.Найяскравіше творча індивідуальність Пащенка розкрилася в жанрі індустріального пейзажу.

Художник своєрідний, з своїми улюбленими сюжетами і мотивами, Пащенко був одним із зачинателів кольорової ліногравюри в Україні. Ця техніка привернула увагу Пащенка-художника ще в молоді роки, і протягом всього творчого життя він приділяє їй багато уваги.

Робота над кольоровою ліногравюрою вимагає від митця не тільки майстерності гравера, а й досконалого володіння рисунком, тонкого відчуття кольору. Оскільки одна кольорова ліногравюра друкується з декількох дощок, її художня цінність залежить і від якості гравірування, і від самого процесу друкування — від зосередженості і любові художника до своєї справи. Кожний естамп, надрукований майстром, несе в собі неповторні риси його творчої манери.

Народився Пащенко в 1906 році на Вінниччині, в бідній селянській родині. Ще підліт­ком, не закінчивши навіть неповної середньої школи, він іде працювати робітником на цук­ровий завод. У 1928 році вступив до Київського художнього інституту. Навчаючись мистецтва ліногравюри, Пащенко звертався до творчості таких видатних майстрів графіки, як О. П. Остроумова-Лебедєва, В. Д. Фалілєєв, І. М. Павлов, художній до­свід яких сприяв розвитку його власного хисту. Постійні пошуки, прагнення знайти свою художню манеру — характерні риси митця. Це особливо яскраво виявилося в одній з його кращих робіт довоєнного періоду “Повінь на Дніпрі. Труханів острів” (1937). Сіро-зелену­ватий колорит, легкість у передачі весняного вбрання дерев, срібляста поверхня води — все це створює поетичний образ ранньої весни.

У довоєнні роки визначилася і одна з основних тематичних ліній, що проходить через усю творчість художника. Це тема любові до рідного Києва, міста-красеня, живописні схи­ли, архітектура, зелені парки та вулиці якого сповнені особливої чарівності. У 1943 році народжується альбом “Ки­ївська сюїта”, який з року в рік поповнюється новими роботами: “Київський державний музей українського мистецтва” (1952), “Новий Хрещатик” (1960), “Набережна Дніпра” (1960) та інші.

Напружену творчу працю художник завжди поєднував з активною громадською та педа­гогічною діяльністю. Протягом багатьох років Пащенко був ректором, професором та керів­ником майстерні станкової графіки Київського державного художнього інституту.

Книги про Олександра Пащенка:

  • Владич Л. В. Александр Софронович Пащенко. Москва, 1957.
  • Александр Софонович Пащенко. Каталог выставки. Москва, Академия художеств СССР, 1961.
  • Олександр Пащенко. Альбом репродукцій. Київ, Мистецтво, 1964.
  • Олександр Сафонович Пащенко. Каталог виставки. Київ, Реклама, 1988.
  • Олександр Пащенко. Спогади про художника. 1990.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »