ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО-БІЛЬСЬКИЙ

1900–1991

Олександр Савченко-Більський

Графік, маляр, іконописець. З родини самодіяльного художника. Навчався в чернігівських гімназії та реальному училищі, на живописному відділенні Київського художнього училища, у 1918 – в Українській АМ (майстерня Федіра Кричевського). Дебютував на виставці Товариства чернігівських художників у 1917-о році. Мобілізований до лав армії Денікіна (1919). 1920-о емігрував у Стамбул; з 1923-о – у Франції, де вступив до Академії мистецтв у Марселі.

У 1925-1926-у роках брав участь у виставках російських художників; у 1930-1940-х експонувався на Монпарнасі та Пікаділлі. Належав до “Паризької групи” українських митців; член АНУМ. Учасник виставок: III АНУМ (1933), світової виставки в Чикаго (український павільйон, 1933). Працював переважно в ділянці промислової та прикладної графіки в рекламних фірмах; ілюстрував книжки, журнали; проектував меблі, декоративні тканини, скляний посуд, виготовляв проекти орнаментів для шкіряної промисловості. Створив іконостаси для Української католицької церкви св. Володимира в Парижі (1945; 1972-о року перенесли до церкви св. Сергія та Вакха в Римі), української церкви міста Шалетт. 1983-о побував на батьківщині, де подарував збірку своїх творів новоствореному Чернігівському художньому музею. Автор краєвидів і портретів у стилі постімпресіонізму, листівок на теми української історії, обкладинок до творів Ю. Косача “Глухівська пані”, журналу “СКОБ” та ін.