МИКОЛА ТРЕГУБ
1943-1984
Микола Трегуб
Видатний художник-постмодерніст. Народився під час Другої світової війни. Батько загинув на фронті, не побачивши сина; мати працювала в колгоспі. Микола підлітком виїхав до Києва; закінчив Київське художньо-ремісниче училище № 16 за спеціальністю альфрейний живопис у 1962 році. Разом із Миколою Стратілатом, який також навчався у Київському училищі №16, робив замальовки місць, де бував Тарас Шевченко, та інших мальовничих куточків України.
Мріючи стати художником, займався самоосвітою, навчався в ізостудії при заводі “Більшовик” Григорія Хусіда. Створив групу New Bent (в якій також були Вудон Баклицький і Володимир Борозенець, який згодом відокремився). Наприкінці 1960-х років вони влаштовували виставки у приміщенні закинутого цегляного заводу. Працював художником в Інституті археології Академії наук (1975–1984), де приятелював зі співробітниками Інституту поетом Борисом Мозолевським і кобзарями Миколою Товкайлом та Миколою Будником.
У 1977 році брав участь у виставці неформального об’єднання “Рух”: офіційних виставок не було, доводилось показувати роботи на квартирах київської інтелігенції та у покинутих приміщеннях. Був двічі одружений, залишив двох синів — Володимира й Мирослава.
1984 року наклав на себе руки, перед тим знищивши частину своїх робіт.
Творчий доробок художника налічує понад 1000 робіт, виконаних у змішаній техніці, де він сміливо експериментував, поєднуючи графічні прийоми з живописними. Також робив колажі, інсталяції, трафарети тощо. Більша частина творів знаходяться за кордоном у приватних колекціях Канади, Німеччини, Ізраїлю, Великої Британії, художньому музеї Нью-Джерсі (США).