ВІКТОР ЦИМБАЛ
1901–1968
Віктор Цимбал
Маляр, графік, театральний декоратор, громадський діяч. Був у лавах армії УНР. У 1920-1922-х роках перебував у таборах для інтернованих в Ланцуті, Вадовицях, Каліші. Навчався в Київській художній школі (у В.Менка, 1919), празькій Вищій художньо-промисловій школі (у професора К.Машка,Й.Шуссера, Ф.Киселі; 1923-1928), УСПМ (у класах І.Мозалевського, С.Мако, 1923). У 1926-у році вивчав театральне мистецтво в Національному театру у Празі.
1925-о року здобув першу премію на національному конкурсі за графічний портрет Ф.Палацького. Експонував твори на виставці Української графіки в Берліні (1931), виставках в Буенос-Айресі, Нью-Йорку, Детройті. Мешкав в Буенос-Айресі (1928-1960), Нью-Йорку (1960-1968). Член СУНЛМ (1949), ОМУА, учасник їх виставок. Здобув визнання як графік-рекламіст. Організатор “Просвіти” в Аргентині (1931), один із засновників тамтешніх Конгресу українців та Українського дому. Золоті медалі за кращі роботи в ділянці графіки й промислової реклами (1948, 1949, 1955, 1957).
Виконував замовлення на створення проектів державних документів (герби, плакати, грамоти) для урядів Аргентини, Бразилії, Уругваю, Чилі. Займався оформленням українських національних свят. У графіці послідовник граверів 18 століття – братів Леонтія та Олександра Тарасевичів, Івана Щирського. Автор живописних творів “Золоті ворота в Києві”, “Кам`яна баба”, “Капище Перуна”, “Непорочна”, графічних портретів І.Мазепи, Т.Шевченка, В.Доманицького, П.Скоропадського тощо. Створив обкладинки книжок М.Аркаса, О.Лотоцького, С.Воробкевича, Б.Грінченка. Твори зберігаються у приватних збірках та галереях України, Франції, Чехії, Аргентини, США.
Книги про Віктора Цимбала:
- Віктор Цимбал. Маляр і графік. Монографія за редакцією С. Гординського. Нью-Йорк, 1972.
- Цимбал. Карикатури. 1981.
- Богдан Горинь. Туга Віктора Цимбала. Київ, Пульсари, 2005.